.
ЦІННІ ПАПЕРИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ І ЗАКОНОДАВСТВІ Про ЦІННІ ПАПЕРИ
Цінний папір засвідчує деякі права її власника-кредитора по відношенню до боржника-емітента - особи, що видала її. Її суть і цінність - саме ці права, нею засвідчувані, проте сама вона - річ (ст. 128 ГК). Таким чином, цінний папір, будучи “матеріалізацією має” рацію, служить сполучною ланкою між двома різними областями права - речовим і зобов’язальним правом.
Іншими словами, цінний папір - це річ, символізуюча собою якийсь комплекс має рацію, який в принципі повинен регулюватися зобов’язальним правом. В той же час “речова” цінного паперу дозволяє прикладати до неї такі категорії, як право власності і всі пов’язані з нею поняття і норми речового права. Звідси у свою чергу виникає можливість звичайного юридичного оформлення таких операцій, як купівля-продаж цінних паперів, їх застава і т. п., що дуже важливе для підтримки ліквідності. Такою річчю є документ, в якому і засвідчені права його власника.
Згідно ст. 142 ГК, цінним папером є документ, що засвідчує з дотриманням встановленої форми і обов’язкових реквізитів майнові права, здійснення або передача яких можливі тільки при його пред’явленні.
З передачею цінного паперу переходять всі засвідчувані нею має рацію в сукупності. У випадках, передбачених законом або у встановленому ним порядку, для здійснення і передачі має рацію, засвідчених цінним папером, достатньо доказів їх закріплення в спеціальному реєстрі (звичайному або комп’ютеризованому).
Поняття цінного паперу формувалося в часи, коли не існувало поняття “Бездокументний цінний папір”. Оскільки ні у кого не викликає протесту поняття “Юридична особа”, проблема полягає в тому, щоб дати якомога точніше визначення цьому абстрактному поняттю.
Якщо поняття бездокументного цінного паперу формулювати в термінах зобов’язального права, то це приведе до різних визначень і законів для документарних і бездокументних цінних паперів.
Якщо для бездокументного паперу, у якого відсутній матеріальний носій, застосувати норми речового права, то таке визначення суперечить ст. 142 Цивільні кодекси. Проте, як буде показано нижче, цей шлях був використаний в Законі “Про ринок цінних паперів” (ст. 2).
ГК перераховує класичні види цінних паперів, але залишає можливість для розширення їх списку (ст. 143):
• державна облігація,
• облігація,
• вексель,
• чек,
• депозитний і ощадний сертифікати,
• банківська ощадна книжка на пред’явника,
• коносамент,
• акція,
• приватизаційні цінні папери,
• інші документи, які законами про цінні папери або у встановленому ними порядку віднесені до цінних паперів.
0 Відгуків на “Визначення вартості паїв інвестиційних фондів”
Залишити відгук