Із-за фінансової кризи приватні інвестори вже вивели з інвестфондів велику частину того, що вклали. Вартість чистих активів відкритих Піфов тільки за серпень скоротилася більш ніж на 30 млн. грн. “Гроша” з’ясовували, які втрати інвесторів і яким з фондів все ж таки зумів запрацювати на падаючому ринку.
А ще стало ясно - що саме в даній ситуації робити інвесторам.
Якщо в 2007 році український фондовий ринок був самим швидкорослим ринком в світі, то тепер він - один з самих бистропадающих. Індекс ПФТС з початку року “просів” майже на 70%, а більшість публічних фондів, що працюють на ринку, показують одні збитки.
І хоча 19 вересня індекс ПФТС і “підстрибнув” на 14%, але фонди як і раніше перебувають в глибокому “нокауті”. Якщо вірити сайту investfunds.com.ua, з відкритих фондів з початку року на початок вересня інвестори “витягнули” 166 млн. грн., а з інтервальних - 10 млн. грн.
“Я зробила дурість: на початку цього року вклала 5 тис. грн. до одного відкритого фонду. За минулий рік цей ПІФ запрацював більше 60% прибули і я, що називається “повелася”. Потім вже мої знайомі мені пояснили, що заходити до фондів на ринку, що росте, взагалі не можна - можна тільки втратити, а не запрацювати. Зараз від моїх грошей залишилося 3,9 тис. грн. Треба піти забрати, щоб не “згоріли” вже зовсім”, - скаржиться консультант з питань нерухомості Тамара Веденєєва.
На жаль, із-за кризи на фондовому ринку більше всього постраждали саме приватні інвестори, що мріяли запрацювати цього року стільки ж, скільки і у минулому. За дев’ять місяців 2008 року акції деяких закритих корпоративних інвестфондів подешевшали на 30-55%. “Більше всього втратили фонди, що інвестують велику частку інвестиційного портфеля в акції українських підприємств (наприклад, закриті корпоративні фонди зростання). Разом із зниженням фондового ринку істотно знижувалася і вартість цінних паперів цих фондів”, - констатує керівник відділу по роботі з інвесторами компанії “Міленіум Ессет Менеджмент” Владимир Марков.
Не повезло і учасникам відкритих пайових фондів із збалансованою стратегією інвестування (у акції вкладається до 40% портфеля). Зниження вартості сертифікатів таких фондів склало з початку року від 4% до 25% (на вересень).
Лідери зростання
Проте “Гроші” просто зобов’язані відзначити, що деякі фонди на тлі загальної депресії демонстрували чомусь казкові результати. Наприклад, у закритого фонду “ИТТ-капітал” прибутковість з початку року склала 239%, “Транс-інвест” - 38,37%, “Спінакер” - 24,29%, “Ітт-фінанс” - 17,30% (все - закриті, дані вказані на початок вересня). Особливо підкреслимо, що всі ці структури не є венчурними фондами (див. “Словник інвестора”)!
Аналізуючи умови, в яких довелося працювати самим прибутковим фондам, експерти ринку виділяють декілька можливостей для отримання надвисоких прибутків на падаючому ринку. “Говорять, що деякі закриті фонди використовують “технічні” акції, тобто неринкові інструменти, котирування по яких або відсутні, або не міняються. Але я думаю, для професійних керівників інвестиціями, це просто нонсенсу”, - говорить розділ ради директорів КУА “Інвестиційний капітал Україна” Валерія Гонтарева.
На її думку, більш-менш адекватну ринковій ситуації прибутковість корпоративні фонди могли отримати, якщо їх регламент припускає інвестування не тільки в акції, але і в інструменти з фіксованою прибутковістю (облігації і депозити). Дійсно багато облігаційних фондів, не дивлячись на паніку на фондовому ринку, змогли запрацювати для своїх інвесторів близько 5-14% за дев’ять місяців 2008 року. Наприклад, фонд “Синергія Бонд” з початку року на початок вересня заробив 6,88%, “Інвестиційний капітал II” (фонд облігацій) - 14%, “Укрсиб Стабільні інвестиції” - 5%, “Альтус фонд облігацій” - 2,36% (нагадаємо, прибутковість гривневого депозиту - 16-20% річних).
Багато керівників передбачали настання кризи ліквідності банківської системи в Україні і переходу ринку облігацій на нові рівні прибутковості. Тому портфель облігацій фонду був своєчасно розпроданий, а активи фонду - переведені в грошові кошти. З настанням кризи і загальним підвищенням ставок, КУА проводили короткострокові операції на грошовому ринку і поступово формували інвестиційний портфель на нових рівнях прибутковості - 19-20%.
Розпродаж активів
Основною причиною серйозних збитків публічних фондів стало те, що їх керівники не змогли вчасно оцінити масштаби світової фінансової кризи і не поспішали продавати вже куплені акції, сподіваючись на те, що вони виростуть в майбутньому. А компанії, запускалися нові фонди, що вивели, в 2007 році і на початку 2008 року, робили крупні інвестиції, сподіваючись, що ринок продовжуватиме рости і далі.
Проте глобальна криза привела до того, що котирування цінних паперів почали різко знижуватися. “На жаль, у українського ринку цінних паперів є свої дуже специфічні причини для падіння. Майже повна залежність від іноземного інвестиційного капіталу і відсутність серйозного українського внутрішнього інвестора створили ринок з надзвичайно низьким рівнем ліквідності, ринок, якому характерна однонаправленість. Іноземні інвестори керуються стадною моделлю поведінки - або всі в одну мить продають папери, або всі одночасно купують”, - відзначає Грегорі Грушко, директор напряму, що управляє, “Ринки капіталів” інвестиційної групи “Арт-капітал”.
В результаті у багатьох інвесткомпаній приблизно з середини літа просто стало не хапати грошей на підтримку поточної діяльності - на виплату зарплат, оренду офісів, на обслуговування кредитів, узятих під заставу нерухомості і направлених на покупку цінних паперів на ринку, і тому подібне. Ось вони і почала розпродаж активів. При цьому продаються зараз самі ліквідні папери, адже попиту на неліквідні немає. Цим багато в чому і пояснюється падіння котирувань таких паперів, як акції “Райффайзен Банку Аваль”, “Азовсталі”, АЛМК, ММК ім. Ілліча і багатьох інших привабливих компаній.
“Фундаментальних підстав для продажу акцій металургійних компаній немає. За нашими оцінками, рентабельність галузі все ще перевищує 30%”, - говорить гендиректор ГИК “Конкорд Капітал” Ігор Мазепа.
До речі, згідно Закону України “О ІСИ”, компанія, що управляє, несе відповідальність за втрати фонду, що виникли в результаті її діяльності (або бездіяльності). Згідно статті 27 Закону, інвестори Піфов можуть піднімати питання про заміну КУА, якщо вартість чистих активів на один сертифікат знизилася протягом року більш ніж на 30% або якщо ціна сертифікату знизилася більш ніж на 20% нижче за номінал за той же період. Адже вже є Піфи, сертифікати яких протягом року подешевшали на 20-25%, так що скандали з інвесторами можливі вже в найшвидшому часі.
Не виключено також, що із-за кризи до деяких фондів ГКЦБФР застосує зовнішнє управління. Цю можливість підтверджує і член Комісії Сергій Бірюк: “У умовах, в які поставлений сьогодні український фондовий ринок, можливо все”, - говорить він. Втім, фондовіки не чекають банкрутства безпосередньо інвестиційних фондів. А ось з самими інвесткомпаніямі може бути всяке. “Є думка, що криза на фондовому ринку продовжиться і в наступному 2009 року. Тому ситуація припинення діяльності деяких КУА цілком вірогідна. На ринку може залишитися декілька десятків КУА (зараз КУА - декілька сотень)”, - прогнозує Владимир Марков.
Брати або не брати
В поточній ситуації, коли подальша поведінка біржових індексів не прогнозована і багато в чому залежить від подій на світових майданчиках, добросовісні фондовіки радять інвесторам дотримуватися консервативної стратегії інвестування.
Тобто якщо і інвестувати до фондів, то в облігаційні або в Піфи, у яких в портфелі мінімальна можлива кількість акцій. З розворотом ринкового тренда можна буде досить активно інвестувати в що сильно впав, отже, що має потенціал зростання, ринок акцій.
Забирати ж гроші з фондів нам (втім, як завжди :)) знову не радять. “Далекоглядний і обережний інвестор не забиратиме свої гроші з фондів в ситуації, що склалася. Забравши їх, він лише зафіксує свій збиток. Забираючі гроші зараз або схильні до паніки, або гостро потребують грошей, або знають, як їх примножити у іншому місці. Ми вважаємо, що український фондовий ринок вже дуже близький до свого “дна”. А в такий час потрібно якраз інвестувати”, - відзначає Андрій Золотухин, директор КУА “Драгон Есет, що управляє, Менеджмент”.
Для зменшення ризиків інвестора фондовіки рекомендують робити періодичні покупки цінних паперів протягом всього терміну інвестування (за так званим принципом усереднювання). Це дає можливість інвесторові набувати паперів фондів за заниженими цінами (у разі корекцій). Проте “Гроші” не бачать зараз приводів для того, щоб, стрімголов, мчати купувати папери інвестфондів. Чітких сигналів того, що ринок вже на “дні” і ось-ось почне рости, нам не видно.
Ну а самі експерти не готові назвати, яку частку інвестицій потрібно внести до фондів, а яку - віднести на банківські депозити. “Важко коментувати, чому 25% - туди або 10% - сюди. У консервативну стратегію фонду облігацій можна інвестувати набагато більше, оскільки це високодоходна альтернатива депозиту в хорошому банку. При інвестиціях в ІСИ у вас перед очима весь портфель активів-інвестицій фонду, і я упевнена, що другорядні банки вкладають гроші своїх клієнтів з набагато більшим ризиком для своїх вкладників”, - говорить Гонтарева. Все вірно, але тільки “Гроші” нагадують, що відносно депозитів діють гарантії Фонду гарантування внесків фізліц, а інвесткомпанії не мають права не тільки гарантувати прибутковість, але навіть давати гарантії збереження самого вкладеного капіталу.
Словник інвестора
Закриті корпоративні фонди - фонди, що створюються у вигляді акціонерного суспільства і на конкретний термін (3, 5, 7 років і більш). На відміну від відкритих диверсифікованих фондів вони не зобов’язані дотримувати вимоги законодавства про диверсифікацію активів і можуть вести ризикованішу політику. Їх акції КУА зазвичай викупляє або після закінчення терміну роботи фонду, або в період його роботи, але з великим дисконтом.
Відкриті фонди - інвестиційні фонди, з яких, на відміну від закритих, інвесторові можна виходити у будь-який час. Вони, відповідно до законодавства, зобов’язані слідувати консервативнішій інвестиційній стратегії.
Інтервальні фонди - інвестиційні фонди, подібні відкритим, тільки виходити з них інвесторові можна у визначені, наперед обумовлені умовами фонду періоди.
Венчурні фонди - закриті інвестиційні фонди, активи яких більш ніж на 50% доводяться на акції, які не допущені до торгів на фондовій біржі. Учасниками таких фондів можуть бути тільки юридичні особи. У Україні велика частина фондів - венчурні.
Фонди грошового ринку - фонди з консервативною стратегією інвестування, які вкладають гроші інвесторів тільки в інструменти з фіксованою прибутковістю (облігації і депозити).
Фонди облігацій - фонди, велика частина коштів яких вкладена в муніципальні, корпоративні і державні облігації.
Галузеві фонди - закриті корпоративні фонди, які вкладають гроші в акції підприємств однієї галузі (металургії, хімії, нафти і газу і так далі). Одні з самих ризикових фондів на ринку, оскільки всі гроші інвесторів вкладаються в акції. Причому в акції компаній певних галузей.
ПФТС - Перша фондова торгова система, організований майданчик для торгівлі цінними паперами. Є в Україні і інші торгові майданчики, правда, менш “розкручені”. Присутність акції в корзині ПФТС - не гарантія її безхмарного майбутнього. Час від часу з корзини ПФТС виключаються (назавжди або тимчасово) акції компаній, чиї керівники або мажоритарні акціонери поводилися аж надто зневажливо по відношенню до інших учасників фондового ринку. Останній по рахунку скандал - з Ніжнеднепровськім трубопрокатним заводом (у травні 2008 року).
Індексні фонди - зазвичай фонди акцій, підібраних за певним принципом (акції, що входять в “корзину” ПФТС, наприклад). Якщо це фонд акцій, то, згідно вітчизняному законодавству, він може бути тільки закритим. Тобто таким, з якого можна вийти (і вивести свої гроші) тільки після завершення його роботи. Або можна вийти шляхом продажу акцій (паїв) такого фонду на вторинному фондовому ринку - як правило, з великим дисконтом.