Архів по тегу 'інвестор'

Пайовий фонд

ПІФ (Пайовий інвестиційний фонд) активи, якими володіють інвестори на праві сумісної пайової участі, компанії, що знаходяться в управлінні, по управлінню активами і що враховуються останньою окремо від її господарської діяльності. Частка кожного вкладника упевняється певною кількістю сертифікатів фонду. Види пайових інвестиційних фондів

Піфи підрозділяються відповідно до принципу «ризик - прибутковість» на:

  • Фонди акцій
  • Фонди облігацій
  • Фонди змішаного типу

Також пайові інфестіционниє фонди разделяються на 3 види фондів:

  • Відкритий піф
  • Інтервальний піф
  • Закритий піф

Відкритий пайовий інвестиційний фонд - фонд, компанія , що управляє, яким зобов’язується у будь-який час, але не раніше вказаного в регламенті і проспекті емісії фонду, викупити у інвесторів сертифікати фонду, згідно поданої заявки на викуп.

Інтервальний пайовий інвестиційний фонд - пайовий інвестиційний фонд визнається інтервальним, якщо компанія , що управляє, приймає на себе зобов’язання здійснювати викуп випущених нею інвестиційних сертифікатів на вимогу інвестора в строк, встановлений регламентом пайового інвестиційного фонду, але не рідше за один раз на рік. Наприклад, паї інтервального фонду можуть покупатися щороку з 1 січня по 1 березня.

Закритий пайовий інвестиційний фонд - фонд, компанія , що управляє, яким не бере на себе зобов’язання викупляти на вимогу інвесторів сертифікати фонду до моменту його реорганізації або ліквідації. Інвесторам закритого фонду можуть виплачуватися дивіденди, а інвестиційні сертифікати підлягають вільному зверненню на вторинному ринку цінних паперів.

Переваги пайових інвестиційних фондів
ПІФ забезпечує наступні переваги інвесторам в порівнянні з інвестиціями через брокера:

  • диверсифікація вкладень
  • професійне управління
  • доступність, оскільки сума інвестицій в Піфи може починатися від 1 тис. гривень
  • прозора інфраструктура. Засоби пайовиків відокремлені від засобів компанії, що управляє, і зберігаються в спеціалізованому депозитарії

Піфи без надприбутків - Російський досвід

Піфи без надприбутків - Російський досвід Час казкових прибутків для російського фондового ринку залишився у минулому, але пайовики не бажають миритися з цим. Серед фаворитів-2008 у інвесторів самі ризикові стратегії. Як довго в свідомості масового вкладника ПІФ асоціюватиметься із спекулятивним інструментом?

Незоряний рік

Минулий рік був важким для всіх учасників фондового ринку, у тому числі і ринку колективних інвестицій. Протягом 2007 р. відбулися три істотні корекції: у січні російські індекси пішли вниз услід за цінами на нафту, в травні-червні - услід за світовими індексами, а в серпні причиною тієї, що глибокої «просіла» ринку стала іпотечна криза в США.

Безумовно, нестабільна ситуація на ринку акцій не могла не відбитися на пайових інвестиційних фондах, перш за все, на індексних. Єдине завдання керівника в подібних фондах - підтримка портфеля відповідно до композитів ММВБ і РТС. Проте сліпе проходження індексу, яке в 2006 р. принесло пайовикам непоганий дохід, минулого року себе не виправдало.

Не дуже-то порадували колективних інвесторів і вкладення до фондів акцій, що мають, по суті, околоїндексную структуру. Піфи, в портфелях яких керівники зробили ставку на «блакитні фішки», також закінчили рік з прибутковістю істотно нижче за показники минулих років. Вкладення в ліквідні папери не принесли очікуваного від них високого доходу, оскільки більшість «блакитних фішок» вже наблизилися до своєї справедливої вартості.

Не дивлячись на зростання світових цін, що відбувалося протягом минулого року, на нафту, одні з гірших підсумкових показників продемонстрували нафтогазові Піфи. На думку аналітиків, низька прибутковість, яку показали папери компаній даного сектора, була обумовлена поряд чинників, починаючи від високих податків і закінчуючи загальним зниженням рентабельності нафтогазової галузі.

Не спрацювала минулого року і «ідея фінансового сектора», на який робили ставку при формуванні портфелів фондів багато керівників. «Не дуже хороші підсумкові показники по фінансовому сектору зв’язані, перш за все, з падінням котирувань ВТБ, - пояснив директор з продажу роздрібного блоку банку «Кіт Фінанс» Григорій Степанов. - Та і в цілому 2007 р. не був «зоряним» для галузі колективних інвестицій, хоча деякі локальні ідеї керівників принесли пайовикам річний дохід від 27% до 78%».

Однією з таких ідей став висновок на ринок цілого ряду галузевих Піфов, що інвестують в акції компаній певних секторів економіки. Галузеві фонди відносять до ризикованих інструментів, але в минулому році їх пайовики отримали свою премію за ризик: багато хто з галузевих Піфов показав дуже непогані результати.

«Лідерами по прибутковості в 2007 р. опинилися Піфи металургії, - розповів генеральний директор ВАТ «Химік-інвест» (регіональний представник ЗАТ «ФІНАМ») Михайло Попов. - Недооцінені ринком папери компаній цього сектора показали зростання на тлі сприятливої кон’юнктури - минулого року збільшення цін на сталь склало близько 10%, крім того, стабільне зростання галузі підтримувалося реалізацією нацпроєктов, будівельним бумом в країні, загальним підйомом машинобудівних і оборонних підприємств. Високий потенціал зростання показали і галузеві Піфи електроенергетики. Своїм успіхом вони зобов’язані реформі РАО ЕЕС, в ході якої з холдингу були виділені різні активи, що представляли значний інтерес для інвесторів».

Проте, далеко не всі пайовики зважилися піти на ризик і вкластися до галузевих фондів. Переважна більшість з початком періоду нестабільності на світових фінансових ринках стали виводити свої засоби з Піфов. Починаючи з третього кварталу 2007 р. з фондів було виведено майже 12 млрд руб.! Тенденція змінилася тільки в 2008 р., після падіння світових бірж. Обвал відбувся так стрімко, що не всі інвестори, що користуються брокерським обслуговуванням, встигли вийти з акцій. Що вже говорити про пайовиків! Адже на погашення паїв в компаніях, що управляють, зазвичай йде від одного до трьох днів. Більш того, виходити з фондів після тієї, що глибокої «просіла» ринку означало б одне - зафіксувати свої збитки. Тому пайовики справилися з шоком, викликаним падінням, і знов понесли гроші в Піфи.

Пайовики відчули «дно»

«Ринок «просів», і папери емітентів подешевшали. У всьому світі для пайовиків це сигнал про те, що настало найвдаліший час для входження до фондів. У Росії ж пайовик завжди був особливим. У моїй практиці всього два клієнти змогли «вгадати дно» при падінні і запрацювати на цьому. Середній російський інвестор, як правило, «дна» не бачить: заходить на ринок на хвилі ажіотажу перед корекцією, йде в паніці, коли починається падіння. Так відбувалося останні два роки, але минулий січень став виключенням», - підкреслює пан Степанов.

За словами начальника операційного відділу ніжегородського філіалу компанії «Брокеркредітсервіс» Михайла Мартинова, свої заощадження з Піфов на депозити перевели лише деякі пайовики, переважно з числа новачків. Досвідчені учасники ринку колективних інвестицій (з числа тих, хто пропрацював на нім хоч би 3-4 року) вже давно зрозуміли, що на тривалих проміжках часу Піфи можуть показати прибутковість, що перекриває відсотки по банківських внесках. Крім того, вони стали розуміти, що при переказі коштів, скажімо, з фонду акцій на депозит замість фонду облігацій, гроші втрачатиме і компанія, що управляє, і сам пайовик. Зміна інвестиційної поведінки клієнтів компаній, що управляють, стала очевидним фактом після того, як були підведені підсумки січня: цього місяця зафіксована рекордна притока засобів до пайових фондів - більше 5 млрд крб.

Основна притока грошей відбулася до фондів акцій. Це говорить про те, що більшість інвесторів вирішили увійти до паїв при привабливих рівнях і запрацювати в короткостроковій перспективі. До речі, багато аналітиків ринку не стали змінювати свої прогнози на поточний рік. Нагадаємо, що згодне їм, індекс РТС до кінця 2008 р. повинен скласти 2700-3000 пунктів. Якщо такі прогнози виправдаються, то за підсумками цього року Піфи можуть показати дуже добрі результати. Більш того, ті, хто придбав паї в період січневої корекції, мають шанс отримати високий дохід вже через 3-6 місяців. Сказане, перш за все, відноситься до відкритих фондів акцій. Із-за обвалу світових бірж вони постраждали куди більше, ніж змішані Піфи з високою часткою облігацій і Піфи акцій “другого ешелону”, а значить, і дорожчати після корекції фонди акцій будуть стрімкіші. При цьому небагато замислюються, що подібна стратегія добре працювала, коли російський фондовий ринок був стислий (індекс РТС складав 500-600 пунктів). Тепер же ризикувати має сенс, вкладаючись в Піфи надовго.

«Події, що відбуваються зараз на фондовому ринку, пояснюють багато його закономірностей, зокрема, то, чому галузь колективних інвестицій в Росії корелює з ним набагато сильніше, ніж в інших країнах, - говорить заступник генерального директора компанії «ВТБ - Управління Активами» Арен Апікян. - Ця залежність обумовлена тим, що на ринку колективних інвестицій зараз дуже багато спекулянтів - людей, які відносяться до Піфам як до інструменту швидкого заробітку. А пайові фонди передбачені для довгострокових накопичувальних цілей. У всьому світі це інструмент для тих, хто не намагається ганятися за трендом».

За словами пана Апікяна, на даний момент всього 10% пайовиків використовують Піфи як інструмент довгострокового накопичення засобів. Ці люди, що вклалися до фондів на термін більшого року, роблять регулярні відрахування і не женуться за швидкими грошима. Експерт підкреслює, що 10% - лякає низький показник для ринку, який як і раніше є таким, що росте, але вже пережив етап казкових надприбутків.

Пайовикам пора прийняти той факт, що Піфи більше не приноситимуть дохід в 60-100% річних. У всьому світі вважається нормальним, якщо колективний інвестор заробляє в пайових фондах 20-30% річних. На думку Арена Акипяна, враховуючи ситуацію на російському фондовому ринку, керівникам пора починати щільнішу роз’яснювальну роботу з клієнтами. «Необхідно донести до людей, що інвестування в Піфи - не спекулятивна операція, - підкреслив пан Акипян. - Інакше керівники так і не отримають лояльного клієнта. Такий клієнт не стане раз у раз вбігати в ринок і вибігати з нього».

Де прихований потенціал?

Російський фондовий ринок в році, що наступив, обіцяє бути волатільним. Які інвестиційні ідеї використовуватимуть керівники при формуванні портфелів? Поза сумнівом, що в 2008 р. фаворитами пайовиків залишаться галузеві Піфи. Михайло Мартинов підкреслив, що фундаментально привабливими є наступні сектори: енергетичний (вкладення будуть цікаві до середини року, коли буде завершена реформа РАО ЕЕС), металургійний (хороші показники забезпечуватимуться високим внутрішнім попитом і зростанням цін на цьому ринку). Перспективи є також у хімічного і газового секторів.

«Крім того, до кінця не використав свій потенціал споживчий сектор. Певні надії покладаються на телекомунікаційний сектор, але його перспективи залежать, перш за все, від давно очікуваної приватизації «Связьінвеста». Ближче до середини року ми чекаємо зростання банківського сектора», - додав пан Степанов.

За словами керівника ніжегородського регіонального представництва компанії «Ріком Траст» Юрія Ігоніна, основним пріоритетом для більшості інвесторів залишатимуться металургійний і нафтовий сектори. «З металургією ми пов’язуємо досить вагомі надії, - говорить пан Ігонін. - Хоч би тому, що за останні декілька місяців практично всі основні метали підійшли до своїх історичних цінових максимумів, а деякі і подолали їх». За прогнозами найбільших інвестиційних банків Європи і США, вартість унції золота в другому півріччі цілком може підібратися до $950, що буде викликане як традиційним зростанням попиту в країнах Південно-східної Азії, так і попитом з боку промислових споживачів в Китаї, який залишається найбільшим імпортером цієї сировини. За розрахунками фахівців компанії «Ріком Траст», прибутковість в 20-25% протягом року по таких паперах, як ГМК «Норільській Нікель», «Полюсзолото» і «Северсталь», цілком можлива при збереженні навіть нинішнього рівня попиту.

«Що стосується нафтових паперів, то тут ми бачимо досить непоганий потенціал, перш за все, у акцій Газпрому - як унаслідок виборного року, так і завдяки початку розробки найбільшого Штокмановського родовища газу на шельфі Баренцева морить спільно з норвезькою Statoil Hydro і французькою Total. Безумовно, на перших порах витрати газового монополіста будуть досить великими, але за підсумками року і в подальшій перспективі він повинен вийти на самоокуповування цього проекту, - вважає Юрій Ігонін. - На тлі задоволених високих цін на нафту, що склалися на даний момент, ми зв’язуємо певні надії і з рештою паперів компаній даної галузі (Роснефть, Газпромнефть, Татнефть). Подивитеся, ми починали минулий рік з ціни на нафту в районі $50 за баррель, а завершили близько до $95. Зростання ціни на 90% практично не позначилося минулого року на котируваннях вітчизняних паперів із-за загальної кризової ситуації, що почалася в серпні, на світових ринках. Тому до справедливого рівня їм необхідно підрости ще як мінімум на 15-20%».

Тим, хто побоюється входити у високоризикові галузеві Піфи, експерти рекомендують входити до фондів, в структурі портфеля яких є 20-35% паперів компаній з перерахованих секторів. Як надійний і перспективний інструмент інвестування можна звернути увагу на роздрібні закриті Піфи нерухомості, проте цей інструмент опиниться не по кишені для масового інвестора. Пай в закритих фондах коштує від 500 тис. до 1 млн. крб., і така пропозиція доступна тільки середнім і крупним учасникам ринку колективних інвестицій.

Фонди «для своїх»

Не дивлячись на високий вхідний поріг, закриті Піфи користуються все більшою популярністю. За 2007 р. кількість таких Піфов в нашій країні виросла з 234 до 404. «Зростання популярності цих фондів пов’язане з особливостями оподаткування, які допомагають власникові нерухомості оптимізувати витрати. Інвесторів же в першу чергу привертає висока прибутковість закритих Піфов», - відзначив Михайло Попов.

Мало хто з російських пайовиків замислюється про те, що закриті фонди не є ринковими. По суті, закритий ПІФ - структура, яка бере у інвестора гроші на 10-15 років і замість нічого не обіцяє. Відкриті фонди готові у будь-який момент викупити у інвестора його пай за поточною ціною, інтервальні надають пайовикові таку можливість до чотирьох разів на рік, а закритий фонд навіть цього робити не зобов’язаний. Як жест доброї волі він може зробити оферту на викуп паїв, але найчастіше інвесторові залишається тільки чекати закінчення терміну життя фонду.

«Сьогодні 99% закритих Піфов - ні що інше як схеми. Це фонди, куди «упаковуються» активи конкретних інвесторів, свого роду територія «для своїх». Можна по пальцях перерахувати закриті Піфи, які звертаються на біржі, тобто ті фонди, чиї паї доступні масовому інвесторові. Їх зазвичай і називають роздрібними», - пояснив Арен Апікян.

Російські закриті фонди - проекти для невеликої кількості інвесторів. Існують Піфи на чотирьох, три і навіть на одного інвестора. ФСФР відноситься до їх числа на подив ліберального, особливо якщо врахувати те, що регулятори іноземних закритих фондів в першу чергу звертають пильну увагу на кількість пайовиків (за кордоном подібні фонди повинні мати не меншого сотні пайовиків, п’ять найбільших з них зобов’язані володіти не більше ніж 50% паїв). Загалом, рішення про те, ризикувати або не ризикувати, вкладаючись в закриті Піфи, залишається виключно за пайовиком.

Час захисту капіталу

Січневий обвал світових бірж, що призвів за собою падіння російських індексів, примусив багатьох задуматися про майбутньому вітчизняної галузі колективних інвестицій. Експерти підкреслюють, що тепер особливо важливо захистити середнього інвестора від негативних змін в глобальній економіці. Перш за все, це означає, що для керівників наступив час захисту капіталу пайовика. Сьогодні учасники ринку активно виводять нові продукти для тих інвесторів, хто не готовий ризикувати навіть одним рублем.

«Мова йде про структурні продукти, які гарантують інвесторові певний дохід. Наприклад, ми пропонуємо клієнтам скористатися індексованим депозитом. При покупці даного продукту 90% засобів інвестора вкладається в інструменти з фіксованою прибутковістю, а 10% - в інструменти термінового ринку (компанія, що в даному випадку управляє, купує опціон на ф’ючерс на індекс РТС). Все, чим ризикує клієнт, скориставшись індексованим депозитом, - недоотримання прибули у випадку, якщо базовий актив не буде рости в ціні. Але навіть в цьому випадку його дохід переграє інфляцію», - пояснив Григорій Степанов.

За його словами, в інвестиційний портфель інвестора, який має вільні 300 тис. крб. і не хоче ризикувати на волатільном ринку, повинні обов’язково входити Піфи, структурний продукт і банківський депозит. Експерт упевнений, що росіянам пора забути той час, коли вони вибирали, куди віддати гроші - до паєвий фонду або в банк. Наступає ера комплексних фінансових рішень для середнього інвестора, і завдання компаній, що управляють, - зробити так, щоб рішення були оптимальні для кожного конкретного клієнта. Вже сьогодні вводяться on-line сервіси, які допомагають фінансовим менеджерам виявляти потреби інвесторів і пропонувати те, що вигідно у кожному конкретному випадку. «Коли на ринку буде сформована автоматизована технологія виявлення потреб масового клієнта, галузь колективних інвестицій чекає справжній бум, - вважає пан Степанов. - Потенціал у ринку колективних інвестицій в Росії величезний, залишилося ввести індикатор, який допоможе цей потенціал реалізувати».

Михайло Попов, генеральний директор ВАТ «Химік-інвест» (регіональний представник ЗАТ «ФІНАМ»): «Лідерами по прибутковості в 2007 р. опинилися Піфи металургії. Високий потенціал зростання показали і галузеві Піфи електроенергетики. Своїм успіхом вони зобов’язані реформі РАО ЕЕС, в ході якої з холдингу були виділені різні активи, що представляли значний інтерес для інвесторів».

Григорій Степанов, директор з продажу роздрібного блоку банку «Кіт Фінанс»: «Середній російський інвестор, як правило, «дна» не бачить: заходить на ринок на хвилі ажіотажу перед корекцією, йде в паніці, коли починається падіння. Так відбувалося останні два роки, але минулий січень став виключенням».

Михайло Мартинов, начальник операційного відділу ніжегородського філіалу компанії «Брокеркредітсервіс»: «Свої заощадження з Піфов на депозити перевели лише деякі пайовики, переважно з числа новачків. Досвідчені учасники ринку колективних інвестицій вже давно зрозуміли, що на тривалих проміжках часу Піфи можуть показати прибутковість, що перекриває відсотки по банківських внесках».

Скуповували дешево

За даними Національної Ліги керівників, протягом першого місяця 2008 р. пайовики вклали в Піфи 5 млрд крб. (у січні 2007 р. цей показник склав 4,5 млрд крб., в січні 2006 р. - 2,8 млрд крб.) Найактивніше скуповувалися паї у фондах акцій і змішаних інвестицій. Перші привернули за січень понад 3 млрд крб., другі, - 1,44 млрд крб. Масове придбання паїв в цих фондах було обумовлене сильним падінням цін: зниження вартості паю по відкритих фондах акцій склало 11,6%, по відкритих індексних - 14,7%.

Лідером по залученню засобів до фондів стала УК «альфа-капитал». ПІФ «альфа-капитал Акції» зібрав понад 1 млрд крб. Фонд «Тактика» під управлінням УК «Регионгазфінанс» зібрав 773,56 млн. крб. Небагато не дотяг до напівмільярдної відмітки фонд «Гранат» (497,76 млн. крб.) під управлінням УК Росбанка.

Піфи облігацій в січні не мали великого попиту у пайовиків. На думку експертів, це пов’язано з тим, що, набуваючи паїв у фондах акцій, інвестори хочуть отримати премію за ризик, яка компенсувала б збитки, понесені при січневій корекції.

Мовою цифр

77,5% - такий приріст СЧА (суми чистих активів) пайових інвестиційних фондів в 2007 р. (у 2006 р. пророст склав 80%), а загальна сума СЧА досягла 743 млрд крб.

Прогноз

За прогнозами аналітиків, в році, що наступив, збільшуватиметься інтерес інвесторів до закритих Піфам, і в 2008 р. СЧА цих фондів виросте на 60% - до 825 млрд крб. Сума чистих активів всіх російських Піфов до кінця грудня може досягти 1,1 трлн крб.

Соціологія

Лише 5% населення країни сьогодні тримає вільні засоби в Піфах. Згідно соціологічним дослідженням, росіяни до цих пір з недовір’ям відносяться до цього інструменту. Але якщо раніше потенційні інвестори боялися фінансових пірамід, то тепер більшість налякана чутками про кризу світової економіки і повторному дефолте в Росії.


Пайові інвестиційні фонди - нові конкуренти банків

Одним з варіантів вкладення грошових коштів є участь в інститутах сумісного інвестування (ІСИ), кількість яких в Україні стрімко зростає. У 2003 р. Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку (ГКЦБФР) зареєструвала 28 пайових інвестиційних фондів, серед яких, - 21 венчурний. Ліцензії на право управління фондами мають 30 компаній.

Поштовх до значного зростання числа компаній по управлінню активами дав прийнятий в 2001 р. Закон України «О інститутах сумісного інвестування (пайових і корпоративних інвестиційних фондах)». Після ухвалення цього закону відкрилися нові можливості для участі в операціях на фондовому ринку. На думку члена ГКЦБФР Сергія Бірюка, ухвалення закону істотно вплинуло на структуру інвесторів. Якщо до початку 2002 р. на ринку майже не було інституційних інвесторів, то зараз ситуація в корені змінилася. «Згідно даним за останній рік, на страхові компанії доводиться 1/3 від загального об’єму внесків в цінні папери. Також помітно підвищився інтерес банків до накопичення засобів не тільки за допомогою депозитних внесків, але і за рахунок операцій на фондовому ринку», - сказав Сергій Бірюк.

можливості, що Відкрилися, вдалося реалізувати минулого року, коли ІСИ продемонстрували помітне зростання. Загальна сума коштів, привернутих ІСИ в 2003 р., склала близько 500 млн. грн.

В даний час інвестиційні фонди активно займаються емісією і продажем цінних паперів, створюючи пул ресурсів безлічі дрібних інвесторів. Об’єднані ресурси інвестуються в цінні папери, об’єкти нерухомості, валюту і інші допущені законодавством активи. При цьому компанії, що займають лідируючі позиції на ринку, продемонстрували прибутковість, що значно перевищує можливості банківської системи. За інформацією глави ради Української асоціації інвестиційного бізнесу, президента фінансової групи «Автоальянс» Анатолія Отченаша, прибутковість при викупі сертифікатів пайового інтервального диверсифікованого інвестиційного фонду «Автоальянс-портфоліо» склала 58%.

За даними президента ВАТ «КИНТО» Сергія Оксаніча, закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія» (керований «КИНТО»), створений в березні минулого року для вкладення засобів в акції українських компаній, за час діяльності показав середньорічну прибутковість 122,4% річних.

Прибутковість ІСИ залежить від ступеня ризику. По рівню захисту інвесторів відкриті інвестиційні фонди (клієнти яких мають право забрати пай у будь-який час) істотно виграють перед закритими. Проте законодавчі вимоги до диверсифікації вкладень цих фондів роблять їх нізкодоходнимі. Закриті ж фонди мають всі можливості для успішної конкуренції з банківськими депозитами. Сьогодні можна виділити декілька успішних інвестиційних фондів, що працюють в даному сегменті ринку. Зокрема, це закритий інвестиційний фонд «Синергія», а також венчурні фонди, керовані компаніями «Автоальянс» і «ІНЕКО».

Конкуруючи з банками за засоби громадян, ІСИ готові запропонувати своїм потенційним клієнтам різні стратегії інвестування. «Наша група володіє всіма можливостями і засобами для того, щоб донести продукти фондового ринку до широкого круга споживачів, враховуючи інвестиційні переваги кожного», - говорить Анатолій Отченаш. До кінця поточного року фінансова група планує створити 2 нових пайових інвестиційних фонду для залучення засобів населення, які відрізнятимуться один від одного інвестиційною стратегією. Один розрахований на консервативних інвесторів, для яких головною метою є збереження вкладень. Другою - на ризикових інвесторів, плануючих отримати значний прибуток.

Враховуючи досвід розвитку колективних інвестицій в сусідніх країнах (перш за все, в Росії), можна з упевненістю прогнозувати, що гнучкість підходів до інвестування засобів пайовиків буде продемонстрована і іншими гравцями ринку, охочими подолатися з банками за засоби населення. На думку експертів, активне залучення засобів фізичних осіб найближчим часом стане одним з пріоритетних напрямів розвитку фондового ринку, оскільки саме населення є найкрупнішим інвестором в Україні.

Після виходу на ринок недержавних пенсійних фондів очікується істотне пониження банківських ставок по депозитах і кредитах. «Об’єми засобів, що привертаються, зростуть з початком роботи недержавних пенсійних фондів і активнішої роботи компаній по управлінню активами із страховими компаніями», - вважає Анатолій Отченаш. Їх діяльність стимулюватиме інтерес громадян до фінансових інструментів, альтернативних банківських депозитів.

«Перші недержавні пенсійні фонди (НПФ) в Україні почнуть реальну роботу в сентябре-октябре цього року, а до кінця 2005 р. їх число може зрости до 100, - прогнозує Сергій Оксаніч. - До 2007 р., коли повинна почати роботу державна пенсійна накопичувальна система, НПФ зможуть накопичити близько $1,5 млрд.». Як вважає Сергій Бірюк, в поточному році сума коштів, привернутих ІСИ, може збільшитися до 1 млрд. грн.


Плюси інвестування до пайових фондів Частина 2

Простота

З моменту першого дзвінка в компанію фонду, що управляє, до отримання виписки всю процедуру можна охарактеризувати як доступну і швидку. Для оформлення заявки на придбання паїв фонду досить мати тільки паспорт і небагато вільного часу. Так само просто і вивести свої гроші з фонду, правда, для цього вам знадобиться двічі прийти в компанію, що управляє: перший раз подати заявку, другий раз отримати свої гроші.

компанія, що Управляє, будучи податковим агентом, самостійно проводить розрахунок і вирахування 13 % від вашого прибутку. Тому вам не потрібно здійснювати довгу процедуру оформлення податкової декларації по своєму місцю проживання.

Невеликі витрати

Я хочу, щоб ви зрозуміли один момент: на будь-якого інвестора пайового інвестиційного фонду працює цілий штат високоосвічених людей, що займається управлінням активів фонду, постійно оптимізуючи свій портфель до змін ринку. І за це пайовик віддає в середньому 5 % у рік від своїх проінвестованих грошей. Причому неважливо, проїнвестіровалі ви 100 млн. руб і платите 5 млн. в рік - або 1000 руб і відраховуєте на витрати фонду 50 руб в рік. У ці суми також входить оплата безпеки інвестора, оскільки компанія, що управляє, оплачує послуги депозитарію, оцінювача і інших організацій, сприяючої безпеки і прозорості роботи фонду. Наприклад, передаючи свої гроші в довірче управління, інвестор в середньому платить близько 10 % від суми капіталовкладенні і рік. Для самостійної покупки акцій і облігацій на біржі інвесторові часто необхідно оплачувати послуги депозитарію, Інтернет-провайдера, аналітика. На цьому фоні витрачання пайовика виглядають більш ніж прийнятно. Як я вже відмітив, головною перевагою є те, що інвестор платить відсоток від суми, а не встановлений внесок.

Диверсифікація інвестицій

В портфелі пайових інвестиційних фондів ми зазвичай зустрічаємо акції і облігації підприємств, які працюють в різних галузях російської економіки. Це дозволяє інвесторові зберігати «яйця» в різних корзинах. Звичайно, спади або підйоми однієї галузі позначаються на всьому ринку, але диверсифікація портфеля дозволяє зробити його безпечнішим. Звичайному інвесторові створити такий портфель деколи не під силу хоч би тому, що для цього необхідна велика кількість засобів.

Історія пайових інвестиційних фондів

Перший пайовий інвестиційний фонд з’явився в США ще в 1924 році. Розвиватися ці фонди стали ближчими до 70-м рокам, а в кінці 80-х відбувся справжній бум і розквіт цієї індустрії. Результати говорять про те, що пайові інвестиційні фонди - це один з найбезпечніших способів інвестування грошей, здатний впродовж великого проміжку часу давати добрий фінансовий результат.

Наприклад, фонд акцій «Templeton» з’явився на світло в 1954 році. Якби ми купили паї цього фонду в далекому 1954 року на $10000, а продали б їх в 2001 році, то наш капітал перевищував би суму в $3,5 млн. США! Справді вражаючий результат. Історія показує, що пайовий інвестиційний фонд як форма взаємин між інвесторами і керівниками витримала випробування часом, показуючи при цьому добрі результати.

Історія російських пайових фондів не дивлячись на свою молодість також показує достатньо добрі фінансові результати, особливо якщо порівнювати їх з еталонними показниками

Думаю, що 10 причин, які я вам представив в цьому розділі, мають достатньо багато аргументів для того, щоб зробити вибір на користь пайових інвестиційних фондів. Але не буває бочки меду без ложки дьогтю!


Скромна чарівливість пайових фондів

Сучасна фінансова теорія наполягає на тому, що цінності повинні постійно працювати, приносячи певний дохід, компенсуючий інфляційні втрати. Практика абсолютно згодна з теорією і прагне не випустити з уваги жодної хоч трохи доброякісної можливості для інвестицій. У наш час всі рано чи пізно стають інвесторами.
Сьогодні у будь-якого з нас, що побажав стати інвестором, є незліченні можливості для інвестицій. Всі вони підрозділяються на дві групи. Перша - це
так звані реальні інвестиції (інвестиції в матеріально відчутні активи: заводи, газети, пароплави, нерухомість). Друга, не менш популярна, - це фінансові інструменти, по суті, є контрактами на папері (найпоширеніші фінансові інструменти - депозити
облігації, акції).
Сучасна теорія диверсифікації ризиків покликана надати інвесторові модель портфеля з оптимальним співвідношенням ризику і прибутковості інвестицій. Ризик інвестування в будь-який цінний папір складається з так званого загального ризику (наприклад, вірогідність масового здешевлення або дорожчання акцій при публікації негативних або позитивних новин) і власного ризику (ризик несподіваних новин, що впливають виключно на ціну акцій даної компанії).
Головне як, а не коли
Слідуючи принципу «не клади всі яйця в одну корзину», інвестор може зменшити ризик своїх вкладень, інвестуючи в різні цінні папери. Збільшуючи кількість паперів в портфелі, інвестор поступово позбавляється від власного ризику конкретних паперів. Оскільки в диверсифікованому портфелі падіння цін на деякі акції буде компенсовано зростанням інших акцій, зводячи загальний ризик портфеля до рівня ринкового ризику.
У 1952 році Гарі Марковец опублікував роботу, що стала основою сучасної теорії формування інвестиційних портфелів. Залежно від рівня ризику, якому інвестор згоден піддати свій портфель, серед нескінченно великої кількості потенційних інвестиційних портфелів існуватиме оптимальний портфель з найвищою прибутковістю. У свою чергу, при заданому рівні очікуваної прибутковості серед безлічі варіантів існуватиме оптимальний портфель з найменшим рівнем ризику.
Пізніші дослідження довели не тільки корисність диверсифікації, але і високу значущість стратегічного формування інвестиційних портфелів. За оцінками експертів, до 91 % прибутковості портфеля забезпечені стратегічною диверсифікацією. Тоді як вибір індивідуальних акцій і облігацій і час покупки і продажу цих паперів є незначними чинниками.
На жаль, ми повинні відмітити, що з погляду конкретного інвестора, охочого інвестувати свої засоби самостійно, диверсифікація є недозволеною розкішшю.
Серед головних причин - відсутність достатніх засобів для диверсифікації (неможливість купити багато різних паперів зважаючи на обмеженість загальною величиною інвестицій), високі комісії при торгівлі мінімальними лотами, недоступність окремих ринків і інструментів, а також малий досвід інвестування. Навряд чи ні єдиним розумним виходом для інвестора в даній ситуації стає участь в пайових фондах (фондах сумісних вкладень).
Покупка частки пайового фонду - це простій шлях інвестування в цінні папери. Основні переваги такого підходу - можливість побачити і оцінити історію і результати використовуваної стратегії саме в тому портфелі, частки якого ви набуваєте. Крім того, накладні витрати із-за стандартизації будуть незрівнянно нижчі, ніж при індивідуальному підході. І бачивши динаміку і тенденції вашого портфеля, ви зможете отримати ще одну перевагу портфельного інвестування: самостійно вирішувати, в який момент купити частку у фонді, а коли продати її. Тобто, не дивлячись на те що активами за вас управляють професіонали, ви залишаєтеся активним учасником і контролером цього процесу.
Фонди разниє бувають
Пайові фонди отримали величезну популярність недавно, хоча концепція їх розвитку має значну історію. У США, наприклад, історія пайових фондів йде корінням в 20-і роки XX століття. Спочатку фонди фокусувалися на інвестиціях в акції і використовували спекулятивну тактику інвестування. Згодом з’явилася велика кількість різновидів фондів по класах інструментів, індустріях (для фондів акцій) і регіонах.
Не дивлячись на різноманіття форм, всі пайові фонди побудовані за одним принципом: вони привертають грошові кошти від дрібних і середніх інвесторів, продаючи їм паї фонду. Зібравши певну кількість засобів, фонди інвестують грошові кошти в різні фінансові інструменти, нерухомість і т.п.
Пайові фонди розрізняються по цілях інвестицій, ступені ліквідності і підході до управління фондом. Саме збалансовані пайові фонди включають в активи як акції, так і облігації в певній пропорції з метою диверсифікувати інвестиційний портфель не тільки по кількості інструментів, але і по їх класу.
Якщо говорити саме про відкриті фонди, їх великою перевагою, наприклад, перед таким популярним засобом інвестування, як депозити, є ліквідність (доступ до власних засобів у будь-який момент з поточним рівнем прибутковості). Тобто, уклавши депозитний договір на певний термін, інвестор, як правило, може забрати свої засоби і отриманий дохід тільки по закінченню терміну дії договору.
З відкритого ж фонду можна вийти в будь-який робочий день з поточним рівнем прибутковості.
Подібну ліквідність забезпечують тільки відкриті фонди, в закритих і інтервальних такій можливості немає.
Також в депозитному договорі встановлюється певна процентна ставка, відповідно прибутковість вкладника обмежена цією цифрою. У відкритому інвестиційному фонді все 100 % прибули, отриманою керівником, розподіляється між власниками інвестсертіфікатов, тобто інвесторами.
Ще одним позитивним моментом інвестиційного фонду є те, що інвестор може бачити, куди саме розміщуються його засоби (перелік цінних паперів, що входять в портфель фонду) і, відповідно, мати чітке уявлення, за рахунок чого відбувалася зміна прибутковості фонду.
Існує також можливість банкрутства банка, після якої виникає велика вірогідність втрати грошових коштів. Якщо ж подібне трапиться з компанією, що управляє, або банком, в якому обслуговується пайовий інвестиційний фонд, його активи згідно із законом не включаються в ліквідаційну масу цих фінансових установ, а є власністю інвесторів.
Пайові фонди управляються професіоналами, які невідривно стежать за економічними і ринковими умовами, що постійно змінюються. На базі наявної інформації ці люди ухвалюють інвестиційні рішення про продаж або покупку паперів відповідно до цілей пайового фонду. Крупні інвестори можуть дозволити собі найняти власних інвестиційних менеджерів. Пайові фонди надають таку можливість дрібним і середнім інвесторам, об’єднавши їх ресурси для інвестування.
Пайові фонди управляються інвестиційними компаніями, діяльність яких регулюється державою. Інвестори пайових фондів захищені законами, що забезпечують правдивість і повноту реклами, а також всій фінансовій звітності. Фонди інвестують засоби в цілий спектр паперів, що недоступно «простому» інвесторові. Вартість транзакцій по покупці або продажу для пайових фондів значно нижче в процентному відношенні, чим для індивідуального інвестора. Таким чином, інвестор дістає можливість заощадити на операційних витратах. Ціна паю фонду залежатиме від чистої вартості активів фонду. Не дивлячись на те що ця ціна може як перевищувати закупівельний рівень, так і бути нижче за нього, долі можуть бути швидко реалізовані і перетворені на гроші.
От як це робить, наприклад, компанія Parex Asset Management Ukraine. Клієнти інвестиційних фондів Parex - це, в основному, дві групи інвесторів: бізнесмени, що ухвалили рішення, що достатньо ризиковано всі активи вкладати у власний бізнес, і службовці, які на основі наших продуктів створюють власні накопичувальні схеми.
Як зберегти і примножити гроші?
Спробуйте почати з визначення своїх інвестиційних цілей. Перш ніж вибрати ту або іншу форму інвестування, відповідайте собі на наступні питання.
- Скільки я можу інвестувати і на який термін?
- Яку прибутковість я хочу отримати і чим ради неї я готовий(а) ризикувати?
Після цього спробуйте запитати додаткову інформацію керівників. Вони всі декларують індивідуальний підхід - ось хай і відповідять, що кожний з них може запропонувати. Поставте додаткові питання:
- Як я зможу контролювати інвестиційний процес?
- Як швидко я зможу отримати свої гроші, якщо вони мені знадобляться раніше обумовленого терміну?
- У скільки мені обійдеться вхід/вихід з тих активів, з якими ви працюєте?
Порівняєте пропозиції, і якщо ви всі зробили правильно, то отримаєте за свої гроші упевненість в завтрашньому дні, незалежність від економічних і політичних ризиків. Ви відчуєте, що стаєте успішною людиною в загальносвітовому розумінні цього слова - упевненим і непотоплюваним.