Положення про склад і структуру
активів пайових інвестиційних фондів (утв. ухвалою Федеральної
комісії з ринку цінних паперів від 31 серпня 1999 р. N 5) Не дивлячись на
жорсткі вимоги ФКЦБ до структури портфеля, УК володіють достатніми
свободою по складанню власної інвестиційної декларації. Тому
вибираючи фонд потрібно уважно вивчити Правила фонду, розділ
“інвестиційна декларація”.
Законодавець пред’являє різні вимоги до мінімальної суми, по
досягненні якої фонд вважається сформованим. Для відкритих пайових
фондів це 2,5 млн. рублів, а для інтервальних ця сума рівна 5 млн.
рублів.
Слід зазначити, що істотних відмінностей в прибутковості відкритих і
інтервальних фондів не спостерігається.

Пайові фонди можуть бути фондами акцій, облігацій і змішаних
інвестицій. Видові відмінності істотно полегшують інвесторові, що починає
процес вибору Піфа. Подивившись на назву фонду можна у загальних рисах
уявити собі структуру його портфеля. Якщо в назві фігурує фонд
акцій, то структура портфеля фонду складається переважно з акцій, як
прищепило, такі фонди пропонують велику прибутковість при значному рівні
ризику. Фонд облігацій містить в портфелі переважно облігації і
відрізняється порівняно невисоким доходом при мінімальному рівні ризику.
Фонд змішаних інвестицій представляє оптимальне співвідношення
ризик/прибутковість. Такі фонди комбінують акції і облігації в портфелі.
Дослідження, що проводяться в 2002 році, показують істотний розкид
даних по прибутковості фондів, що знаходяться в одній і тій же групі. Наприклад
відкриті фонди змішаних інвестицій показували прибутковість від 16% до 44%
річних, відкриті фонди акцій показували від 4% до 59% річних, а
інтервальні фонди акцій від 8% до 52% річних. Нижче представлена таблиця
середній прибутковості різних форм Піфов в 2002 році без урахування фондів
зареєстрованих цього року.

Якщо при падінні вартості портфеля, відсотків на п’ять, ви готові
рвати на голові волосся, а при тій, що десятипроцентній просіла вішатися, то
найбільш оптимальним рішенням для вас буде фонд облігацій. Якщо ж падіння
вартості активів ви сприймаєте більш-менш спокійно, і навіть готові
докуповувати об’єкт інвестування поки той впав в ціні, то кращим варіантом
вкладень буде фонд акцій.
У акцій значительна величина стандартного відхилення (у короткостроковому
періоді). Сьогодні вони можуть подорожчати на 10 відсотків, а завтра “впасти”
на 20. Стандартне відхилення ринку облігацій нижче, ніж у акцій і
відповідно, вартість облігацій “стрибає” не так сильно як вартість
акцій.
Звернете увагу на відносні показники. Як видно з прикладу
вартість паю ФО змінюється не так сильно як вартість паю ФА. У той час
як акції можуть “стрибати” вгору-вниз, облігації, в більшості випадків
поволі, але вірно “ростуть”.

ІНФРАСТРУКТУРА ПІФОВ
З метою захисту інтересів інвесторів при функціонуванні Піфа створена
комплексна система розділення функцій володіння, управління, обліку і
контролю.

Компанія, що управляє, управляє майном фонду. Компанія, що управляє
що має ліцензію ФКЦБ Росії на здійснення діяльності по
довірчому управлінню майном пайових інвестиційних фондів, є
ініціатором створення фонду, укладаючи договори з рештою структур
що надають послуги фонду і, реєструючи правила фонду і проспект
емісії інвестиційних паїв фонду, грає головну роль в його роботі. Вона
видає і погашає паї, здійснює операції з активами Фонду.
Керівник фондом за рахунок майна, що становить фонд не в праві:
. набувати похідних цінних паперів
. купувати цінні папери керованим їм фондів
. набувати цінних паперів випущеної їм, його аффілірованнимі особами
депозитарієм, аудитором і оцінювачем.
. надавати кредити і позики
. привертати позикові засоби інакше як з метою використання цих
засобів для викупу інвестиційних паїв і на суму не велику 10%
вартості чистих активів.
Як вже мовилося, факт створення Піфа розглядається з моменту
реєстрації у ФКЦБ проспекту емісії інвестиційних паїв. Для реєстрації
проспекту емісії що управляє компанії повинна мати договір з депозитарієм
з аудитором і з незалежним оцінювачем.
Якщо УК збанкрутить, засоби будуть повернені пайовикам, тому що в
Піфе всі засоби залишаються власністю пайовиків. Вони можуть або
збільшуватися при успішній роботі і хорошій ситуації на ринку, або
навпаки, зменшуватися. Але перевищення зобов’язань над об’ємом тих, що є
засобів наступити не може. За 4 роки роботи Піфов не було випадків обману
пайовиків або шахрайств. В тому випадку, якщо, наприклад, після дефолта фонд
не міг працювати з державними паперами, то засоби поверталися
пайовикам.
Федеральна комісія з ринку цінних паперів діє як федеральний
орган виконавчої влади, якому Законом “Про ринок цінних папери
Положенням про ФКЦБ поставлено в обов’язку:
. ліцензіювати діяльність інвестиційних фондів, діяльність по
управлінню інвестиційними фондами, пайовими інвестиційними фондами
діяльність спеціалізованих депозитаріїв інвестиційних фондів
пайових інвестиційних фондів;
. визначати стандарти діяльності інвестиційних (зокрема пайових)
фондів і їх компаній, що управляють;
. забезпечувати розкриття інформації про зареєстровані випуски цінних
паперів, про діяльність, пов’язану з управлінням майном пайових
інвестиційних фондів, про професійних учасників ринку цінних
паперів і регулюванні ринку цінних паперів.
Спеціалізований депозитарій - здійснює облік і зберігання
майна, що становить фонд, виступає як номінальний утримувач
по цінних паперах, складовим майно Піфа, здійснює контроль над
дотриманням компанією, що управляє, законодавства і Правил Фонду.
Депозитарій фонду повинен мати ліцензію федеральної комісії. Ліцензія
видається на термін 3 року. Банки можуть виконувати функції депозитаріїв Піфов
при реєстрації їх як депозитарій в територіальному управлінні ЦБР.
Депозитарій може виконувати функцію депозитарію декілька пайових
фондів. Заборонена участь депозитарію, що управляє в статутному капіталі .
Депозитарій не в праві виступати як гарант і кредитор фонду.
Депозитарій може одночасно виконувати функцію реєстратора фонду (вести
реєстр власників паїв).
До основних обов’язків спецдепозитарію відносяться наступні:
. вести окремий незалежний облік майна кожного ПІФ, не допускаючи
його змішення, зокрема з майном, що належить спецдепозитарію
або компанії, що управляє;
. здійснювати контроль за розпорядженням майном ПІФ відповідно до
основними його документами - Правилами фонду і Проспектом емісії
інвестиційних паїв;
. забезпечувати своєчасність розрахунку і повернення грошових коштів
інвесторам, що пред’явили вимоги про викуп інвестиційних паїв.
. Як одна з найважливіших функцій, що виконуються спецдепозитарієм
може бути виділене номінальне тримання цінних паперів, складових
майно фонду. Виконання цієї функції включає:
. здійснення реєстрації в реєстрах власників іменних цінних паперів
відповідних емітентів і у іншого депозитарію;
. передачу компанії інформації і документів, що управляє, що поступає від
емітентів цінних паперів;
. виконання всіх необхідних дій для забезпечення перерахування
емітентами і зарахування на рахунок фонду дивідендів, відсотків і інших
платежів по цінних паперах;
. здійснення операцій з цінними паперами, пов’язані із зміною
емітентами умов випуску цінних паперів;
. складання списку власників цінних паперів для проведення загальних
зборів акціонерів, здійснення прибуткових виплат;
Спеціалізований депозитарій Піфа зобов’язаний здійснювати контроль
дотриманням компанією, що управляє, цього пайового інвестиційного фонду
Закону про інвестиційні фонди, інших нормативних правових актів Російської
Федерації, нормативних правових актів ФКЦБ і Правив довірителя
управління пайовим інвестиційним фондом.
У разі невиконання цього обов’язку спеціалізований депозитарій
несе солідарну відповідальність з компанією, що управляє, перед власниками
інвестиційних паїв Піфа.
Спецдепозитарій має право і повинен вимагати від компанії, що управляє
надання всіх документів про здійснення операцій з майном
складовим ПІФ, а також звітів про виконання цих операцій.
Незалежний аудитор перевіряє правильність ведення обліку і звітності
компанії фонду, що управляє, розрахунку вартості чистих активів і вартості
інвестиційного паю. Аудитор фонду повинен проводити щорічні і позапланові
аудиторські перевірки. Позапланові перевірки проводяться з метою визначення
правильності розрахунку вартості чистих активів і, отже, цін продажу
і викупу паїв. Висновок аудитора за наслідками позапланових перевірок
керівник повинен направити у федеральну комісію в триденний термін по
її закінченні.
Незалежний оцінювач - спеціалізована організація, що здійснює
оцінку майна фонду у випадках, передбачених нормативними правовими
актами. В основному, це оцінка нерухомості і цінних паперів, що не мають
загальновизнаних котирувань. Терміни оцінки встановлюються правилами фонду, але
не рідше за один раз на рік. Оцінювач повинен мати ліцензію на право роботи в
якості оцінювача, яка видається федеральною комісією строком на один
рік при дотриманні наступних умов:
. наявність в штаті не менші три професійні оцінювачі;
. досвід практичної роботи на ринку нерухомості не менше одного року;
. частка держави і місцевих органів самоврядування в статутному капіталі
оцінювача не повинна перевищувати 10%.
Агенти - компанія, що управляє, може передати функції по прийому заявок
на придбання, погашення і обмін інвестиційних паїв спеціалізованої
організації - професійному учасникові ринку цінних паперів, що має
ліцензію на здійснення брокерської діяльності.
Агент організовує пункти видачі і погашення інвестиційних паїв, де
приймає заявки на придбання паїв, заявки на погашення паїв і заявки на
обмін паїв.
Агенти мають право встановлювати надбавку до ціни продажу паю і знижку
з ціни з викупу. Надбавка і знижка не може перевищувати 5% від вартості паю.
Компанія, що управляє, не має права встановлювати надбавку до ціни продажу
але може встановити знижку з ціни викупу, керуючись тим же
обмеженням.
НАЛОГООБЛАЖЕНІЄ Піфов
Положення про оподаткування пайових інвестиційних фондів слідує
почати з їх характеристики саме як об’єкту має рацію. Пайовий інвестиційний
фонд не є суб’єктом має рацію і, отже, не може бути
платником податків.
Виходячи з того, що ПІФ знаходиться в загальній пайовій власності
засновників, то саме у останніх і виникатимуть зобов’язання по
сплаті того або іншого податку.
Компанія, що управляє, як особа, що не володіє речовим правом на
майно пайового інвестиційного фонду, може володіти функціями
податкового агента і платника податків - в частині своєї винагороди
яке вона отримує за довершені дії по володінню і розпорядженню
майном Піфа.
Окрім цього, нагадуємо, що пай є іменним цінним папером.
Податковий кодекс РФ встановлює, що не підлягає оподаткуванню ПДВ
реалізація, а також передача на території Російської Федерації паїв в
пайових інвестиційних фондах, цінних паперів.
Податок на операції з цінними паперами відносно інвестиційних паїв
стягуванню не підлягає, оскільки по сенсу Закону про податок на операції з
цінними паперами він розповсюджується виключно на емісійні цінні
папери.
По податку на доходи фізичних осіб варто сказати, що, дохід (збиток)
по операціях купівлі-продажу цінних паперів визначається як сума доходів по
сукупності операцій з цінними паперами відповідної категорії
здійснених протягом податкового періоду, за вирахуванням суми збитків.
Дохід виникає тільки після погашення паю, які-небудь податкові
платежі в період володіння інвестиційним паєм не проводяться. Фізичні
обличчя - резиденти РФ сплачують прибутковий податок по ставці 13% з суми
доходу від володіння інвестиційними паями, юридичні особи - резиденти РФ -
податок на прибуток по ставці, що діє.
ІНВЕСТИЦІЙНІ РИЗИКИ І СТРАТЕГІЇ
Процесу ухвалення рішень завжди супроводить та або інша міра
невизначеності, пов’язана з неможливістю абсолютно точного обліку всій
навіть доступній інформації, а також чинник “випадковості” (те, що неможливе
передбачати і спрогнозувати). Невизначеність приводить до виникнення
ризику - можливості втрати частини ресурсів, недоотримання доходів або
появи додаткових витрат у зв’язку з випадковою зміною умов
економічній діяльності, несприятливими, зокрема форс-мажорними
обставинами, загальною зміною економічної кон’юнктури. Ризик же може
привести до відхилення результату від мети.
Перш ніж ухвалити рішення про роботу на фінансових ринках, інвестор
повинен вирішити:
. які результати він планує отримати і чим готовий пожертвувати;
. який ризик є прийнятним;
. як скоро знадобляться гроші (мінімальний горизонт інвестування в
цьому бізнесі - 1 рік, оптимальний, - декілька років; виводячи засоби
через коротший термін, інвестор ризикує не тільки не отримати
очікуваному прибутку, але і опинитися в збитку);
. як вплине на інвестиції інфляція;
. які інвестиції більше підходять йому по характеру.
При цьому особливе значення має чинник ризику, оскільки на
фінансових, і особливо на фондовому ринку, можна як багато і швидко
запрацювати, так і швидко і багато втратити.
Серед інвестиційних ризиків можна виділити наступні:
1. Ціновий ризик - ризик негативної зміни ціни активу в течію
періоду інвестування.
2. Інфляційний ризик - ризик того, що реальна прибутковість буде нижча
прогнозованою унаслідок інфляційного знецінення засобів.
3. Ризик ліквідності - неможливість швидкої реалізації активу без
істотного зниження його вартості. Цей ризик можна розглядати
як різниця між “справедливою” і фактично можливою ціною
реалізації активу.
4. Ризик обмінних курсів (валютний ризик) - ризик зниження реального доходу
по цінному паперу в результаті зміни обмінного курсу валюти, в
якою вона номінована.
5. Ризик зміни процентних ставок - для інструментів з фіксованою
прибутковістю - ризик того, що зниження процентної ставки зменшить їх
вартість.
6. Ризик реінвестування - ризик того, що суму, отриману в результаті
погашення цінних паперів неможливо буде розмістити під ту ж
прибутковість.
7. Ризик неплатоспроможності / кредитний ризик - нездатність емітента
виконувати свої зобов’язання. На оцінці кредитного ризику
спеціалізуються рейтингові агентства.
8. Інформаційний ризик - ризик того, що інформація, на підставі якої
ухвалюється рішення, не