Отримавши великі гроші, росіяни не вкладають їх в розвиток власного бізнесу, а витрачають на предмети розкоші або просто для власного задоволення. Схоже, буржуазний погляд на світ, поширений в країнах Заходу, приживається на пострадянському просторі погано. Мабуть, дає про себе знати соціалістичне минуле. Примусити гроші працювати уміють одиниці.
Дослідницький холдинг ROMIR Monitoring провів опит серед дорослого населення Росії, поставивши респондентам єдине питання: якби ви виграли в лотерею мільйон доларів, як би ви розпорядилися виграними грошима в першу чергу?
«Покласти гроші в банк і жити на відсотки у разі виграшу мільйона доларів планують 12% росіян»
Відповіді виявили віддання перевазі над громадян Росією і їх погляди на природу і призначення грошей. Результати опиту показують, що найбільш популярна мрія росіян - покупка нерухомості, автомобіля або предметів розкоші (33%). Для респондентів у віці від 35 до 44 років (39%) і для володарів високого рівня доходів (41%) крупна покупка є найпривабливішим варіантом вкладення грошей (39%).
Виходячи з цього, можна констатувати, що гроші як такі як самостійна цінність росіянами в основному не розглядаються. Це можливість придбати предмети, перш за все символізуючі достаток і високий статус. Крім того, як відзначають в ROMIR Monitoring, люди хочуть збути з рук гроша якнайскоріше, побоюючись дефолтов, інфляції і змін в законах.
Якби чверть росіян (25%) за допомогою лотереї стали мільйонерами, вони б вклали ці гроші «в себе, в своїх близьких, друзів» (оплата навчання, медичних послуг і т. д.). Така відповідь характерніша для жінок (28%), чим для чоловіків (20%). Серед пенсіонерів такий варіант відповіді як «вкладення грошей в себе, в близьких, друзів» вибрали 42% опитаних - це найвищий показник по вибірці. Як правило, таким чином мріють витратити виграні гроші володарі початкової освіти (56%).
Покласти гроші в банк і жити на відсотки у разі виграшу мільйона доларів планують 12% росіян. Декілька частіше, ніж в середньому по вибірці, таку відповідь давали жителі крупних міст з населенням від 500 тисяч до 1 мільйона чоловік (20%). Респонденти всіх вікових і соціальних груп виразили рідкісну одностайність, кажучи про мрію жити на відсотки.
Керівник інформаційно-аналітичного відділу дослідницького холдингу ROMIR Monitoring Євгенія Рубцова пояснила газеті ПОГЛЯД, що таке незначне число охочих вкласти гроші в банк пояснюється непоінформованістю населення про роботу кредитних організацій. «Доведеться констатувати, що громадяни Росії в основному не знають, як гроші можуть працювати. За наслідками наших досліджень, про існування Піфов відомо тільки 2% росіян. Крім того, в наявності дуже низький ступінь довіри фінансово-кредитним організаціям. Багато людей просто не чули про систему страхування внесків».
Про створення власної справи сказав кожен десятий росіянин (9%). Чоловіки більшою мірою готові вкласти гроші в бізнес (12%), ніж жінки (9%). Як правило, так мріють розпорядитися грошима молоді люди 18-24 років (17%).
Примусити гроші працювати, приносити прибуток, служити джерелом для організації власної справи уміє невелика частина суспільства.
Євгенія Рубцова на питання, чому росіяни не бачать можливості примусити гроші працювати на себе, вкласти в бізнес, відповіла, що тут дає себе знати радянське минуле. Варто пригадати у зв’язку з цим недавні соціалістичні часи, коли в умовах планової економіки зарплата нараховувалася працівникам незалежно від того, як старанно вони трудяться. «Люди звикли сприймати себе найнятими робітниками, залежними від держави, - говорить Рубцова. - Вони бояться починати свою справу, долати труднощі, відчувають невпевненість в своїх силах. По наших опитах, в числі непереборних перешкод громадяни Росії бачать корупцію, рекет. На жаль, по опитах більше 50% не хотіли б починати свою справу. Вони не можуть відірватися від радянської психології, в них ще сильна звичка».
Але все таки в цих цифрах переглядає і позитивна тенденція. Велика частина охочих відкрити свою справу - молоді люди. Поза сумнівом, тут грає роль те, що на них не так сильно відбилася радянська модель економіки.