Тисячі українців продовжують попадатися на вудку обіцянок казкового багатства «тут і зараз», не дивлячись на досвід почала 1990-х, коли багато хто ризикнув вкласти гроші під 100 - 400% річних і більше не побачив своїх кровних.

Пригадаєте веселу історію про те, як Льоня Голубков за допомогою «МММ» спочатку купив дружині чоботи, потім на шубу почав копити, і красива огрядна дружина, з ніжністю що дивиться на чоловіка, що ошаленів від успіхів, вселяла тисячам, а потім, як показала практика найбільшої в СНД афери, і мільйонам дружин, надію на хай, але хоч би каракулевої шубу не нірки і імпортні шкіряні чоботи.

І скільки б ні було іронії в моїх словах, сьогодні, через майже 15 років після показового обдурення народу АТ «МММ», люди до цих пір не навчилися. Ні, не рахувати гроша і не заробляти. Якраз цій більшості українців довелося навчитися, пристосувавшись до реалій вітчизняної економіки. Ні, вони не навчилися фінансовій грамоті. А це, у свою чергу, не дозволяє їм переконатися в райдужності чарівних обіцянок в результаті простих підрахунків. У відмінностях акцій, облігацій і депозитів, їх прибутковості і ступенях ризику більшість з «нефінансистов» без професійної консультації розібратися не зможуть.

Але до деякого часу баланс зберігався - ті, у кого дійсно були гроші для інвестицій, уважно вивчали ринок і, користуючись послугами фінансових консультантів, вибирали свій шлях вкладень. Найменше ризиковий - в банки під невисокі відсотки; трохи нестабільніший - в кредитні союзи; деякі надавали якусь суму у вигляді позики приватним особам під високі відсотки (така схема мала попит в 1990-і). Про пайові інвестиційні фонди (ПІФ) пересічним громадянам чути доводилося нечасто, та і їх діяльність, що приносить нечуваний дохід вибраному коло осіб, доводилася на закриті (корпоративні) типи подібних суспільств, коли при усвідомлено високих ризиках великі гроші (від $10000) передавалися в управління інвестиційної компанії і не вилучалися звідти протягом певного терміну - 2 - 5 років. З такого закритого ПІФ можна було «витягнути» від 100% прибули (!!!), а можна було програтися в пух і прах.

Але чутка про високодоходність подібних фондів стараннями специалістов-рекламщиков і вивіреному піару дійшла і до простих, недосвідчених у фінансових інструментах українців.

Власне, з’ясувати, чи дійсно українцям нарешті запропонували відкритий, прозорий і високоефективний шлях збагачення, спонукав мене рекламний ролик, що представляє нову інвестиційну компанію «Тігр», а точніше ТОВ «КУА «Тайгер Ессет Менеджмент». До речі, на минулих вихідних представники цієї компанії вже встигли провести повчальний семінар в Харкові і розповісти про пропонований спосіб інвестування.

Думаю, багато хто без зусиль пригадає рекламний ролик, де бравий молодий українець розповідає, що втрачати йому, власне, вже нічого, і вовків боятися - в ліс не ходити. І радісно резюмує: «Я вклав гроші в інвестиційну компанію нового типу». І в ролі того самого вовка, якого герой телереклами так «не боїться», виступив гордий хижак, екзотичне для українців тварина - тигр. Чотирипалий смугастий актор напевно навіть не підозрював, що від його імені мільйонам телеглядачів засновники фонду запропонували збагатитися, натякнувши, що минулого року компанії такого типу збільшили вартість активів на 60% річних, а мінімальний розмір вкладення - 1000 гривень.

Маска, я вас знаю!

Погодитеся, 60% - це дуже принадно. Що цікаво: тут можна провести декілька увлекательних паралелей з розкручуванням унікального за своєю геніальною технологією обдурення АТ «МММ».

Ось декілька з них.

1. Масова дорога телевізійна реклама з актуальним соціальним сенсом. Пригадаєте тонко продуманий сюжет телереклами, де, окрім Льоні Голубкова, одягом сучасного двірника, що нагадує, були ще герої-молодожони Ігор і Вертівшись дзигою, недосвідчені бізнесмени, що опинилися на межі банкрутства, і збіднілі зворушливі старички-пенсіонери - всіх їх від бідного непростого життя рятують акції АТ «МММ».

А зараз перенесіть паралель в українську сучасність - мільйони молодих людей, що перепробували різні способи заробітку грошей, що неодноразово прогорали, до цих пір жили на знімній квартирі, хоч і достатні для її оплати (але ще далеко не покупки) гроші, що заробляють вже. Їх колективний портрет вгадується в молодій людині, що рекламує новий інвестфонд. Реклама розрахована саме на таких - просунутих і готових ризикувати, пам’ять яких вільна від страхів втрати внеску, пережитого їх батьками. Ідеологи реклами розуміють, що немолодих красивою рекламою вже не заманиш.

2. Зйомки кліпу відомим американським режисером Джастіном Кларенбеком. На головній сторінці Інтернет-сайту компанії, що розглядається нами, як одне з досягнень названий… її перший рекламний ролик, покликаний, за словами замовників, «показати українцям, що їх особистий добробут залежить тільки від них самих. Чим грамотнєє людина розпоряджатиметься своїми фінансами в сьогоденні, тим упевненіше він дивитиметься в майбутнє». У АО «МММ» ролики, що стали зразком жанру, теж робив відомий режисер Бахит Килібаєв, що випустив перед виходом першого ролика до ефіру статтю із цього приводу у відомій московській газеті. До речі, в активі цього режисера: сценарій фільму «Голка» з Цоєм, зйомки картини «Гонгофер» (1990), а після зйомок тих, що стали народними хітами роликів АТ «МММ» - вдало проведена передвиборна кампанія Григорія Явлінського.

3. Значні рекламні бюджети. За наявними даними, на теле- і газетну рекламу Сергій Мавроді витратив 40% отриманих на той момент від населення засобів.

В нашому випадку - з 23 червня на провідних каналах країни, зокрема «Інтер», ICTV, «Новий», «1+1» і інших. Вартість подібної рекламної кампанії - десятки мільйонів гривень. Наприклад, розміщення 1 секунди рекламного ролика на телеканалі «Інтер» коштує 35000 доларів в день, а значить, один 30-секундний ролик на цьому каналі обходиться компанії, за нашими підрахунками, в 4725000 грн., що, у свою чергу, являє собою четвертую частина нинішнього активу компанії.

4. Відверта народність. Інтернет-офіс компанії розповідає про те, як заробляти більше і пропонує історії успіху людей, що «вийняли гроші» з нізкодоходного бізнесу і вклали їх в ПІФ. Там же в розділі «Економимо на дрібницях» даються корисні поради, як заощадити на… покупці газет. Виявляється, можна віддати перевагу їх інтернет-версіям, при цьому заощадивши 600 гривень в рік, які через п’ять років принесуть 4552 грн. за умови 16% середньорічного прибутку.

Ось тут ми розуміємо, що різниця між торішніми 60% і середньорічним прибутком - 16% - істотна і відчутна. Але найцікавіше, що «термін діяльності фонду - 2 року» (цитата з сайту).

5. Управління активами. На сторінках сайту складно знайти інформацію про те, яким чином відбуватиметься управління активами. Ну, про стандартну схему відкритого пайового фонду, де 30% вкладається в акції, 30% - в депозит, а 40% йде в облігації, мовиться відкрито: це загальнодоступна інформація і стандартний сценарій, по якому працюють нечисленні і непублічні українські Піфи. Але в які сфери будуть вкладені активи, можна поки тільки здогадуватися. До речі, на сьогодні даний фонд - ще не фонд, а компанія, що тільки управляє активами, визнання фонду відбулося відбудеться не раніше жовтня. У випадку, якщо фонд не визнають таким, що відбувся, гроші обіцяють повернути, але треба бути готовим до того, що вкладена сума просто виявиться замороженою на декілька місяців.

В АТ «МММ» була інша проблема - робота з активами просто не велася. Хоча існує відомості про те, що нібито АО «МММ» прикрили через те, що воно почало активно скуповувати акції «Газпрому», мало 10% акцій «автоваза» і т.д. Але дані ці обривисті, розмиті і наштовхують на думку про невідповідність такої інформації дійсності.