Вкладення в іноземні інвестфонди дозволяють не тільки диверсифікувати ризики, але і заробити пристойні гроші. Причому для початку вкладень досить мати в своєму розпорядженні $50–100 тис. Законні механізми для виведення капіталу за рубіж в арсеналі вітчизняних брокерів вже є.
За день до підписання цієї статті в друк відбувся ось такий діалог між главредом “Грошей” і його старим приятелем — власником невеликої київської фірми, що займається консалтингом:
— Тут на мене “впали” гроші — куди вкласти?
— Ну, ти пан, питання ставиш! У свій бізнес і вклади.
— Немає резону — там і так все нормально, а я хочу чогось зовсім іншого.
— Тоді — депозит в гривнах.
— Не хочу — відсоток низький і нашим банкам не дуже вірю.
— Нерухомість — на межі “просідання”. Місцеві акції “перегріті”… Залишається Росія, Казахстан, Східна Європа. Але це все задоволено морочливо і ризиковано. До речі, а сума?
— Близько 160 тисяч гривень.
— Все. Залишаєшся удома. 
Тисяч тридцять — у український ПІФ. Інше розкидай по декількох банках. І забудь про ці гроші на рік.
Швидше за все, нашому приватному інвесторові дійсно доведеться “залишитися удома”. А якби у нього було хоч би у півтора рази більше — йому була б пряма дорога до фондових посередників, які (не безкоштовно, звичайно!) допомагають забезпеченим українцям інвестувати за рубежами улюбленої Батьківщини.
< Адже p>, дійсно, є цілком гідні альтернативи, які не залежать від дій українського уряду, української інфляції і інших вітчизняних реалій. А ще такі інвестиції дозволяють накопичувати активи за межами Батьківщини і користуватися привілеями, доступними тільки іноземцям (кредитами під низькі ставки, сучасними фінансовими продуктами і іншим).
Мова, зрозуміло, йде про зарубіжні інвестиційні фонди, зокрема, тих, які розташовані в офшорних або майже офшорних юрисдикціях (Люксембурзі, Кіпрі, Монако і так далі). Підкреслимо, що знайти там можна не тільки фонди, створені суто для податкової оптимізації, але і фонди провідних банків Європи і США.
Українцям такі фонди більш ніж цікаві. По-перше, порядок відкриття рахунку або покупки цінних паперів там цілком лояльний до нерезидентів. Якщо іноземцеві вдалося стати клієнтом тамтешнього банку, ніяких додаткових документів при вкладенні грошей до фондів у нього, найскоріше, не попросять. До того ж якщо у офшору є з Україною договір про уникнення подвійного оподаткування, то податки на Батьківщині (15% доходу) платити не доведеться. У самих же офшорах збори з приватних інвесторів цілком гуманні (як правило, до 10%), а в деяких латиноамериканських країнах і зовсім відсутні.
Ціна питання
0 Відгуків на “Чим вигідні вкладення в зарубіжні інвестфонди”
Залишити відгук