Інвестування Піфи Інвестиції ІСИ КУА ПФТС Фонд Інвестфонд Інвестиційні Фонди

Компанії по управлінню активами заманюють вкладників незвичайними пропозиціями - галузевими, індексними і навіть фондами олігархів. Проте в 2008 році інвестори більшості спецфондів, що діють, терплять збитки

Український фондовий ринок впродовж останніх 6 місяців падає, а компанії по управлінню активами продовжують створювати нові інвестфонди . Популярність набирають спеціалізовані фонди - облігацій, індексні, галузеві. Менеджери спецфондів запевняють вкладників, що зможуть наростити їх інвестиції навіть в умовах фондової кризи: мовляв, наші фонди спеціалізуються на вкладеннях в певний інвестиційний інструмент, а тому їх може обійти стороною загальне падіння ринку. Проте на ділі більшість спецфондів терплять не менші збитки, чим їх конкуренти, що вкладають у все інвестінструменти.

Просто бонд

До 2008-го на українському ринку спеціалізованих пайових і корпоративних інвестфондів працювали в основному фонди акцій і облігацій. Останні з’явилися 3 року назад - в 2005-му. Піонерами були «Синергія Бонд» компанії «КИНТО» і «Укрсиб Стабільний дохід» під управлінням «Укрсиб Ессет Менеджмент». Фонди облігацій є також у КУА «ТЕКТ Ессет Менеджмент», «Альтус», «Альфа управління активами», «Парекс Ессет Менеджмент».

В світовій практиці застосовуються три типи облігаційних інвестфондів : що вкладають в державні, муніципальні і корпоративні бонди (від англ. bond - облігація). Фонди державних облігацій найнадійніші, оскільки своєчасне погашення госбумаг гарантується державою. Облігації компаній ризикованіші, проте вважаються надійнішим інвестиційним інструментом в порівнянні з акціями. В цілому будь-які облігаційні фонди розраховані на вкладників з консервативною інвестиційною стратегією: прагнучих скоріше зберегти засоби, чим примножити.

Більшість українських облігаційних фондів вкладають в папери вітчизняних компаній: прибутковість таких облігацій вища, ніж державних і муніципальних, але при цьому вони несуть вищі ризики. «Ризик дефолта емітента облігацій в Україні досить високий: небагато компаній розкривають достовірну інформацію про свою діяльність і фінансові потоки», - говорить Володимир Оваденко, директор по інвестиціях КУА «АРТ-КАПІТАЛ Менеджмент». Тому, за його словами, головне завдання керівника облігаційним фондом - проаналізувати платоспроможність компанії, оцінити, чи зможе підприємство своєчасно розплатитися по боргових паперах. Щоб понизити ризик втрати грошей вкладників із-за несумлінності компаній, багато КУА частину коштів облігаційних фондів кладуть на депозити - частка банківських внесків в таких Піфах і Кифах може досягати 40%.

Доктор сказав в спецфонд - значить, в спецфонд

Прибутковість облігаційних фондів за підсумками 6 місяців 2008-го трохи менше або більше 0%. Результат явно вище за фонди акцій, що терплять крупні збитки, проте фонди облігацій зараз мають невеликий попит. Останні полгода на українському фінансовому ринку спостерігається криза ліквідності: банкам не вистачає гроші. Підвищилися процентні ставки за кредитами і депозитами, а також на міжбанківському ринку. Із-за зростання кредитних ставок інвестори стали вимагати підвищення ставок і по облігаціях. У результаті багатьом емітентам довелося достроково викупити папери (щоб не підвищувати ставки по бондам), на ринку облігацій почалася стагнація. «Ставки по банківських депозитах і по корпоративних облігаціях практично порівнялися. При цьому дохід, отриманий інвестором з депозитів, не оподатковується (на відміну від вкладень в інвестфонди). Цілком природно, що більшість людей зараз несуть гроші на депозити, а не до облігаційних фондів», - коментує Віталій Птіцин, керівник активами інвестиційних і пенсійних фондів КУА «КИНТО». На думку Птіцина, поки ставки по депозитах в Україні будуть рости (зараз банки пропонують внески в гривні з прибутковістю до 20% річних), облігаційні фонди навряд чи будуть популярні серед інвесторів.

Частково із-за низького попиту на облігаційні фонди КУА зараз спішно міняють їх стратегію. «У перший рік роботи фонд «Срібна підкова» (управляється КУА «ТЕКТ Ессет Менеджмент». - Прим. Контрактів) не показав очікуваний рівень прибутковості, заробивши всього 24% прибули. Тому керівники переглянули його стратегію: купили акції підприємств другого і третього ешелонів», - говорить Олег Дивний, в.о. директора КУА «ТЕКТ Ессет Менеджмент». Зараз номінально облігаційний фонд на 50% складається з акцій. «Фонд вже не дотримується строго консервативної стратегії і орієнтований на фізліц, охочих добре запрацювати за невеликий проміжок часу при середньому рівні ризику», - пояснює Олег Дивний.

Будівництво століття

Ще один вид спецфондів в Україні - фонди нерухомості. Перший публічний фонд (тобто невенчурний, з невисоким ризиком, орієнтований на юрособ і фізліц) з’явився на вітчизняному ринку в серпні 2005 року. Його творець - КУА «АРТ-КАПІТАЛ Менеджмент». «На початку 2005-го багато фахівців передбачали зростання ринку нерухомості, зокрема ми. Тому вирішили створити фонд нерухомості, доступний для приватних інвесторів», - розповідає Володимир Оваденко.

Публічні фонди нерухомості є у КУА «КИНТО», «Укрсиб Ессет Менеджмент», «Альфа управління активами», «Автоальянс-XXI Вік», «Айс Енд Стоун», «Капітал Груп». Зазвичай такі фонди інвестують в об’єкти житлової і комерційної нерухомості, землю, акції будівельних компаній.

За 6 місяців 2008 року більшість фондів нерухомості показали позитивну прибутковість - від 5% до 10%. Проте є і збиткові фонди. Причина - незначне зниження вартості житла в деяких районах Києва в травні-червні, а також падіння вартості акцій (окремі фонди нерухомості інвестують у фондовий ринок). Перший інвестиційний фонд нерухомості під управлінням КУА «АРТ-КАПІТАЛ» за 6 місяців 2008-го впав на 15,3%. Все це наслідок зниження вартості паперів на українському фондовому ринку (на акції компаній у фонді доводиться майже 47% засобів)», - пояснює Володимир Оваденко. Правда, за 3 роки фонд АРТ-КАПІТАЛА приніс вкладникам 300% прибутковості.

Створюючи фонди нерухомості, багато КУА розраховували на притоку грошей фізліц, проте зараз такі фонди мають попит в основному у компаній-інвесторів. Поріг входу до таких фондів достатньо високий -

10 тис. грн, створюються ці струтури в середньому на 10 і більше років. Небагато українців готові довірити таку суму на такий довгий термін.

Хоча більшість фондів нерухомості в плюсах, фінансові консультанти не радять поспішати інвестувати в них: ринок житла в Україні перегрітий, спостерігається стагнація, можливий навіть обвал цін на нерухомість в деяких сегментах.

Індексні і галузеві спецфонди - новинки для України. Перші вкладають засоби інвесторів в акції емітентів, що входять в індекс ПФТС, або в індекси, інвесткомпаніямі, що розраховуються, самостійно. На основі індексу ПФТС працюють фонди «Амадеус-індекс ПФТС», «Укрсиб Індексний», «Магістр-фонд високоліквідних акцій» і «Преміум фонд індексний». Прибутковість таких фондів за останні полгода негативна. Недивно, індекс ПФТС з початку року просів на 40%, досягнувши рівня початку 2007 року. А тому сподіватися на позитивну прибутковість індексних фондів за підсумками 2008-го не доводиться - залежно від структури портфеля фонду (компанії, що управляють, можуть вкладати у всі акції індексу ПФТС, а можуть тільки в деякі) падіння може опинитися більше або трохи менше падіння індексу ПФТС.

КУА «Амадеус» інвестує в акції Українського торгового індексу Віденської фондової біржі (розраховується в режимі реального часу; входять папери вітчизняних компаній). Фонд «Амадеус-український торговий індекс» вкладає в акції 10 найбільш ліквідних вітчизняних підприємств, що торгуються на біржі ПФТС: Азовсталь, Центренерго, Днепроенерго, Єнакіївський металургійний завод, Мотор Сич, Райф-файзен Банк Аваль, Укрнафта, Укрсоцбанк, Укртелеком, Западенерго.

Портфелі галузевих фондів формуються з акцій компаній одного з секторів економіки. Зараз такі фонди є у КУА «Магістр» («Магістр-фонд енергетики») і «Сократ» («Преміум-фонд Металургія-Машинобудування» і «Преміум-фонд Енергія»). «Інтерес інвесторів до галузевих фондів досить високий, не менше ніж до звичайних фондів акцій», - затверджує Наталія Бахмач, директор департаменту публічних фондів КУА «Сократ». За словами фахівця, в структурі портфеля акцій фонду «Премуим-фонд Енергія» до 40% засобів вкладено в цінні папери енергогенеруючих компаній, трохи більше 60% - в акції тих, що енергорозподіляють. Проте в 2008-му фонд показує збитки (-26%), а з початку діяльності прибутковість Премуим-фонду Енергія склала всього +6%.

Преміум-фонд Металургія-Машинобудування вкладає в акції машинобудівних, металургійних і гірничорудних підприємств, але він поки збитковий: прибутковість з моменту підстави (квітень 2008-го) складає -18,7%.

КУА «Магістр» зареєструвала галузевий фонд в лютому цього року і поки продає інвестиційні сертифікати за номіналом, наповнюючи його засобами вкладників.

Інвестменеджери говорять, що, не дивлячись на поточні збитки галузевих фондів, найближчим часом на українському ринку з’явиться велика кількість їх аналогів. КУА «Альтус», наприклад, збирається відкрити 3 галузевих фонду. Правда, в компанії поки не розкривають, в які конкретно сектори економіки збираються інвестувати.

Плюс галузевих Піфов в тому, що бурхливий розвиток навіть одного підприємства галузі зазвичай позитивно позначається на котируваннях акцій всіх компаній сектора. Тобто значне зростання фінпоказателей Криворіжсталі може привести до подорожчання акцій всіх металургійних підприємств в Україні. Проте можлива і зворотна ситуація, коли негативні новини однієї компанії впливають на весь сектор.

«Судячи по світовому досвіду, галузеві і індексні фонди будуть популярні в Україні хоч би тому, що вони відрізняються від традиційних диверсифікованих фондів, що вкладають у все інвестінструменти помалу. Проте поки інвестиції в спецфонди досить ризиковані», - вважає Віталій Птіцин. Згідно українському законодавству, галузевий, індексний або облігаційний фонд можуть бути тільки закритими, тобто отримати дохід і інвестиції вкладник може тільки після закінчення терміну дії фонду (3-5 років). Нетерплячий інвестор може продати сертифікати спецфонду на фондовому ринку, проте, як правило, такі папери малоліквідни. Іншими словами, достроково повернути вкладення досить проблематично. Зараз особливо складно продати папери індексних фондів, оскільки такі організації терплять великі збитки. «Виходить, вкладники вимушені чекати закінчення діяльності фонду, залишаючись на 3-5 років заручником тієї або іншої галузі або індексу», - попереджає Віталій Птіцин.

Пасивний олігарх

В травні 2007 року на українському ринку з’явився перший дивідендний фонд «антибанк» під управлінням компанії «АРТ-КАПІТАЛ». Фонд є закритим диверсифікованим, тобто вкладає в акції різних компаній (до 40% засобів), в облігації (до 20%), муніципальні і госбонди (в сумі до 30%), а також депозити (до 30%). Основна відмінність антибанку від інших диверсифікованих фондів - щоквартальна виплата отриманої прибутковості інвесторові (решту всіх закритих фондів повертають інвестиції і платять дохід інвесторам тільки після закінчення терміну їх дії). Правда, фонд направляє на виплату дивідендів не весь отриманий дохід, а тільки половину. З травня 2007-го прибутковість антибанку невелика: +25,55%. Тобто реально за останній рік вкладники отримали на руки 12,77% прибули.

Схожі фонди є і у КУА «ПРОЧУХАНІВ Інвест» (ПРОЧУХАНІВ Дивіденд зареєстрований в грудні 2007 року) і «Діамант Інвест Менеджмент» (Діамант дивідендний створений в травні 2008-го). Даних про результати діяльності цих фондів поки немає.

Недавно КУА «Конкорд Ессет Менеджмент» відкрила новий інвестфонд «Лідер». Інвестстратегия Лідера припускає вкладення виключно в підприємства, що входять до складу шести українських фінансово-промислових груп: «Пріват» Ігоря Коломойського, SCM Ріната Ахметова, Интерпайп/EastOne Віктора Пінчука, «Енергостандарт» Костянтина Грігорішина, «Фінанси і Кредит» Костянтина Жеваго і «Індустріальний союз Донбасу» Сергія Тарути. Зараз фонд поки привертає вкладників і не декларує результати діяльності. Реально стратегія Лідера мало відрізняється від стратегій інших диверсифікованих фондів, оскільки фонд інвестує в акції підприємств різних секторів економіки. Конкуренти КУА «Конкорд Ессет Менеджмент» рахують, що Лідерові навряд чи вдасться принести своїм вкладникам прибутковість вище среднериночной. Акції компаній олігархів зазвичай падають разом зі всім фондовим ринком, а деякі папери взагалі є неліквідом. Створення «фонду олігархів» скоріше маркетинговий хід для залучення великого числа вкладників, чим реальна можливість заробітку легких грошей для інвесторів. Втім, якщо за допомогою гучної назви Лідерові дійсно вдасться привернути великий об’єм засобів, менеджерам фонду простіше управлятиме їм, чим невеликим Піфом. А тому вірогідність отримання в Лідерові високого доходу все-таки є.

Далі - більше

За кордоном існує набагато більше різновидів спеціалізованих інвестфондів. У Росії, наприклад, діє фонд «Гламурний» (інвестує в бутіки і предмети розкоші - докладніше за див. «Повний фарш»). Проте в Україні всі спецфонди, що діють, - це, по суті, всі можливі інвестиційні продукти, які зараз можуть запропонувати населенню компанії по управлінню активами. Інвестменеджери нарікають на українське законодавство: створити, наприклад, відкритий індексний фонд неможливо, оскільки немає відповідних законодавчих норм. «Все, що цікаво інвесторові і дозволено нашим законодавством, вже присутній в Україні. Фонди могли б вкладати в похідні інструменти (ф’ючерси, форварди), індекси зарубіжних біржових майданчиків, тобто акції іноземних компаній. Проте такі інвестиції неможливі - із-за обмежень валютного законодавства і низького рівня розвитку вітчизняного фондового ринку», - вважає керівник активами КУА «ТЕКТ Ессет Менеджмент» Олександр Лихо. Отже інвестувати в бутіки, нічні клуби, зерно або нафту українцям поки доведеться безпосередньо, минувши сертифікати інвестиційних фондів.

Повний фарш

В світі великою популярністю користуються відкриті фонди акцій: такі фонди інвестують тільки в акції компаній, а тому приносять високий дохід, при цьому на падаючому ринку інвестори можуть вилучити з них гроші.

Фонди фондів вкладають засоби до інших фондів. Мінус таких фондів - подвійні комісійні: пайовикам доводиться платити за послуги декілька КУА - своїй і тих, до чиїх фондів інвестує «рідною» ПІФ. Зате такі фонди вважаються нізкоріськовимі.

Фонди похідних цінних паперів - опціонів і ф’ючерсів - одні з найризикованіших видів Піфов, оскільки похідні папери - високоризиковий інструмент. Різновиди фондів похідних паперів - «подвоєні» фонди і фонди «падаючого ринку». Прибутковість перших близька до подвійної прибутковості того інструменту, до якого фонду вкладає гроші, прибутковість других - зазвичай росте при зниженні вартості інструменту. Проте збитки подвоєних фондів зазвичай теж подвійні, а на ринку, що росте, фонди падаючого ринку приносять збитки.

Соціально відповідальні фонди інвестують тільки в компанії, відповідні встановленим фондом моральним принципам. Зазвичай соціально відповідальні фонди вкладають в компанії, що борються за поліпшення навколишнього середовища, в акції лікарень і оздоровчих комплексів. Такі фонди уникають інвестицій в компанії, пов’язані з виробництвом алкоголю, тютюну і що шкодять природі.
Фонди життєвих циклів були розроблені на початку 1990-х. Зазвичай КУА, що створюють фонди життєвих циклів, мають 3 фонди: для молодих, середнього віку і немолодих інвесторів . Відповідно до віку інвестор вкладає до того або іншого фонду і потім (із зміною віку) його накопичення переходять до іншого фонду. Такі фонди дозволяють інвесторам поступово «переливати» свої інвестиції з ризикованіших вкладень з високим доходом (розраховані на молодь) в менш ризиковані (для старезних інвесторів).
Страновиє (регіональні) фонди акцій інвестують в цінні папери компаній з різних країн світу. Зараз більше всього вкладають в бразильські, індійські, китайські, американські, мексиканські, аргентинські, ізраїльські і російські компанії. Деякі фонди інвестують до України.

Гламурниє фонди розраховані на любителів бутіков і нічних клубів. Російський «Гламурний» фонд, наприклад, інвестує в бренди одяг, глянсові журнали, бутіки, нічні клуби і предмети розкоші.

Ніже ПФТС

За даними інформаційного агентства Cbonds, відтік засобів з українських інвестфондів в червні склав 38,5 млн. грн - на 25% більше, ніж в травні. З відкритих фондів «витекло» 27,9 млн. грн, інтервальних, - 3,2 млн. грн, закритих, - 7,4 млн. Вперше в 2008-му в збитку опинилися всі відкриті Піфи. За даними УАЇБ на 7 липня, з початку року середня прибутковість відкритих Піфов склала
-11,21%. Деякі закриті фонди впали навіть сильніше за індекс ПФТС: з початку року по 18 липня індекс ПФТС знизився на 40%.

Врятуйте наші гроші

В період падіння фондового ринку і прибутковості інвестфондів компанії по управлінню активами покращують якість обслуговування вкладників. Деякі КУА зараз знижують або зовсім відміняють комісії за вхід до фондів (раніше комісійні за покупку сертифікату досягали 5%), переводять гроші інвестора з одного фонду в іншій (усередині однієї КУА), не стягуючи комісійних за обналічку. У Росії, до речі, багато компаній по управлінню активами створюють фонди грошового ринку, що інвестують в банківські депозити і облігації. КУА автоматично переказують кошти фондів акцій до фондів грошового ринку при настанні фондових катаклізмів, щоб інвестиції вкладників зберігалися на депозитах.

В травні цього року ІФГ «Сократ» з СЬК «АСЬКА» запустили сумісну акцію «Захищена інвестиція». Згідно умовам акції, інвестори Преміум-фонда акцій під управлінням Сократа отримують страховку на суму 50% від внесених до фонду інвестицій. Правда, страховка досить своєрідна: по ризику «Інвалідність I групи, отриманої в результаті нещасного випадку». Схожий маркетинговий хід застосувала КУА «Міленіум Ессет Менеджмент»: спільно з СЬК «Оранта-життя» КУА відкрило програму «Инвест-захист» (інвестиції до фонду плюс страхування життя).